Блог-ua

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон про публічні закупівлі) дає замовникам право встановлювати певні кваліфікаційні критерії.

В яких ситуаціях замовник вправі установлювати кваліфікаційні критерії?

В ч. 3 ст. 16 Закону про публічні закупівлі, зазначено, що визначені замовником кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначають у тендерній документації та вимагають під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Разом з тим абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону визначає випадки, коли замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують відповідність цим критеріям. Це стосується закупівель:

• нафти, нафтопродуктів сирих;
• електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу;
• централізованого постачання теплової енергії;
• централізованого постачання гарячої води;
• послуг з централізованого опалення;
• послуг поштового зв’язку, поштових марок і маркованих конвертів;
• телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- і телесигналів;
• послуг із централізованого водопостачання та/або водовідведення;
• послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.

В якому вигляді учасникові слід подавати документи на підтвердження кваліфікаційних вимог?

В Україні діє електронна система закупівель. Учасники  оформляють і подають документи в електронному вигляді через спеціалізовані електронні майданчики. Це правило також поширюється на документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, установленим в тендерній документації. Учасники мають завантажувати відскановані документи, що підтверджують їх відповідність кваліфікаційним критеріям, в окремому файлі.

Які документи учасники закупівель вправі не подавати у складі своєї пропозиції?

Досить часто на практиці замовники закупівель додатково вимагають документи, не передбачені законодавством. Так само не поодинокі випадки, коли відхиляють пропозиції  учасників, котрі не надали у складі своїх пропозицій затребуваних документів через невідповідність умовам тендерної документації.

Слід памятати, що ч. 4 ст. 16 Закону про публічні закупівлі зазначає, що документи, не передбачені законодавством для учасників (юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців), учасники не подають у складі тендерної пропозиції, їх не вимагають під час проведення переговорів (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Для уникнення дискримінації учасників за кваліфікаційними критеріями законотворці передбачили в абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону норму, що відсутність документів, які не передбачені законодавством для учасників (юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців), у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Чимало замовників перенесли дану норму в тендерну документацію.

При цьому документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, не можуть бути визначені як конфіденційна інформація. Це означає, що учасники, які хочуть визначити певні документи як конфіденційні у своїй пропозиції, повинні взяти до уваги це положення Закону.

Яким чином замовник перевіряє відповідність учасника кваліфікаційним критеріям?

Ч. 1 ст. 27 Закону про публічні закупівлі передбачено, що розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону, оцінку тендерних пропозицій електронна система закупівель проводить автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, у тому числі кваліфікаційним вимогам, замовник здійснює після оцінки пропозицій, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Перевірка відповідності учасника кваліфікаційним критеріям при конкурентному діалозі обумовлена тим, що ця закупівля відбувається в два етапи. Інформацію  про відповідність кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації, пропонують подати на першому етапі.

При застосуванні переговорної процедури подання інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам вимагає (і перевіряє) замовник під час проведення переговорів.

Для міжнародних закупівель існує дещо інший порядок перевірки відповідності учасника кваліфікаційним критеріям. Так, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюють відповідно до положень ч. 4 ст. 10 Закону, то розкриття частини тендерної пропозиції з інформацією і документами, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, здійснюється електронною системою закупівель автоматично в день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

Автор статті

Олександр Слободян

Закон України «Про публічні закупівлі» (Закон про публічні закупівлі) не зобов’язує закуповувати абсолютно все через систему електронних закупівель Прозоро. Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт, послуг без використання електронної системи закупівель, коли вартість предмета закупівлі дорівнює чи перевищує 50 тис. грн. і є меншою за вартість, встановлену в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» надає замовникам право вибору - замовник може здійснити одну з двох дій:

• електронну допорогову закупівлю;
• укласти прямий договір та розмістити звіт про укладений договір на електронному майданчику у системі Прозоро.

Коли обов’язково проводити допорогову електронну закупівлю?

Разом зі звітом про укладений договір замовник повинен оприлюднити сканкопію договору про закупівлю (п. 4.1.1 наказу ДП «Зовнішторгвидав України» №35).

Варто зауважити, що окремі категорії замовників все-таки зобов’язані проводити всі закупівлі через Прозоро на підставі відомчих нормативно-правових актів. У разі наявності відомчого правового акту щодо обов’язкового використання електронної системи Прозоро для усіх закупівель (допорогові та надпорогові) вони проводяться тільки через електронний майданчик. Так, згідно з розпорядженням запорізького міського голови «Про проведення електронних закупівель» від 16.02.16. №71 виконавчий орган міської влади, комунальні установи, заклади, підприємства, які належать до комунальної власності міста Запоріжжя, зобовязані застосовувати електронну систему для допорогових закупівель. Утім, це скоріше вийняток із загального правила.

Загалом, існують такі пороги для замовників:

• товари і послуги — від 50 тис. до 199, 999 грн.;
• робіт — від 50 тис. до 1, 499, 999 грн.

Пороги для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання:

• товари і послуги — від 50 тис. до 999, 999 грн.;
• робіт — від 50 тис. до 4, 999, 999 грн.

За якими договорами необхідно оприлюднювати звіт про укладені договори?

Відповідь на це питання міститься в листі Мінекономрозвитку №3302-06/21890-07 від 15.07.16. Так, наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» затверджено форму звіту про укладений договір. Відповідно до п. 15 звіту замовники зазначають ціну договору і оприлюднюють звіт про кожний укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт, послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі у договорі дорівнює чи перевищує 50000 грн. і є меншою за вартість, встановлену в абз. 2, 3 цієї частини Закону.

Підписання звіту про укладений договір електронним цифровим підписом

Відповідно до абз. 2 п. 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.16. №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель»: після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. Електронна система закупівель Прозоро автоматично створює документ, який можна роздрукувати у разі потреби.

Отже, перед розміщенням звіту про укладені договори в Прозоро замовник повинен отримати електронний цифровий підпис на осіб, котрі будуть розміщувати інформацію в системі.

Рекомендації

Для уникнення можливих помилок при роботі із електронним майданчиком при оприлюднені звіту про укладений договір в Прозоро рекомендуємо спочатку провести ці дії в тестовому режимі. А вже потім оприлюднити звіт в реальному часі.

Автор статті

Олександр Слободян

В учасників закупівель часто виникають питання, як правильно вчинити, коли ціна на їхні товари, послуги та роботи постійно росте, як відобразити ці зміни в умовах договору про державну закупівлю, та якими документами їх потрібно підтвердити.

Правові підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю за державні кошти

Згідно із ч. 4  ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон) істотні умови договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання аж до виконання сторонами своїх зобов’язань в повному обсязі, крім установлених Законом випадків. При цьому норми цього Закону та Цивільного і Господарського кодексів України співвідносяться між собою як спеціальні і загальні, тобто пріоритет мають норми закону як спеціального правового акту.

Насамперед Закон містить імперативні норми щодо:

• наявності у складі тендерної документації проекту договору про закупівлю із порядком зміни його умов;
• внесення змін до тендерної документації;
• внесення змін до проекту договору державної закупівлі;
• укладення договору за результатами аукціону переможця процедури закупівлі;
• зміни ціни пропозиції учасника при застосуванні переговорної процедури;
• встановлення випадків і порядку зміни істотних умов договору.

При підготовці проекту договору про державну закупівлю як у складі тендерної документації, так і при укладенні договору в порядку переговорної процедури замовник має передбачати в умовах договору підстави зміни істотних умов, порядок їх застосування, а також перелік документів на підтвердження необхідності застосування змін.

Судова практика у сфері внесення змін до договору про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

Відсутність у цьому договорі підстав зміни істотних умов - це підстава для визнання таких додаткових угод недійсними. Це засвідчує практика вирішення судами спорів у сфері державних закупівель, Так, підтвердженням цьому є постанова Вищого господарського суду України від 27.04.16 у справі №910/27353/15. В ній висловлена правова позиція стосовно відсутності правової можливості внести зміни істотних умов договору про державні закупівлі у частині зміни цін у зв’язку із зміною курсу валют за відсутності в договорі умов щодо можливості внесення таких змін. Обов’язковою умовою внесення змін відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону є можливість внесення зазначених змін в чинний договір закупівлі. Слід розмежувати поняття «строк дії договору» і «припинення зобов’язання виконанням». Як правило, сторони договору визначають строк його дії останнім числом відповідного календарного року. Виконання зобов’язання є основною умовою (способом) його припинення. Належне виконання  договору закупівлі припиняє зобов’язання. При зазначенні в договорі строку дії його чинність і дійсність необхідно пов’язувати з  виконанням договору. У зв’язку з цим укладення додаткової угоди до договору про закупівлю щодо зміни його істотних умов відповідно до ч. 4, 5 ст. 36 Закону стосується виключно чинного договору.

Отже, суди відмовляють у задоволенні вимог щодо укладення додаткової угоди у зв’язку з неможливістю її укладення після виконання договору. 

Автор статті

Олександр Слободян

Як розпочати процедуру закупівель до моменту, коли замовникові достовірно стане відомо про затвердження фінансування?  Яким чином обумовити в договорі момент виникнення та скасування зобов’язань у зазначеному випадку? Відповіді на це та інші запитання щодо встановлення певних умов у договорі ми дамо в цій статті.

Планування, здійснення процедур закупівель, в тому числі внесення предмету закупівлі до річного плану, визначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі до виділення відповідного фінансування належить до повноважень тендерного комітету чи уповноваженої особи. При цьому виникнення потреб у замовника та їх фінансування не чітко  регулюється законодавством у сфері публічних закупівель.

Утім, розпорядникам коштів бюджету необхідно обов’язково зважати на положення Бюджетного кодексу, відповідно до якого передбачати виникнення зобов’язань можна за наявності бюджетних асигнувань.

Як укласти договір із відкладальною або скасувальною (умовою) обставиною

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу (ЦК) України, особи, котрі вчиняють правочин, вправі обумовити настання чи зміну прав, обов'язків обставиною, стосовно якої не відомо, настане вона чи ні,так звана відкладальна обставина. Особи, котрі вчиняють правочин, вправі обумовити припинення прав, обов'язків обставиною, щодо якої також не відомо, настане чи не настане вона (скасувальна обставина).

В укладеному договорі про закупівлю сторони також можуть передбачити та обумовити відкладальну і скасувальну обставини (умови) на підставі ЦК України.

Відкладальна та скасувальна (умови) обставини в договорі про державну закупівлю

Для забезпечення можливості розпочати закупівельну процедуру, для потреби в предметі закупівлі замовник може прийняти відповідне рішення та відобразити таку процедуру в річному плані закупівель на підставі наявної інформації та документів.

Договір про публічну закупівлю укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням особливостей Закону «Про публічні закупівлі». За загальним правилом, умови цього договору не можуть відрізнятися від змісту самої тендерної пропозиції переможця. Закон зобов’язує замовника включати проект договору закупівлі до тендерної документації, конкретизувати ті умови, які необхідно погодити сторонам для подальшого підписання договору.

Виходячи з положень ЦК України, договір про закупівлю вважається вчиненим з відкладальною умовою в разі, коли сторони, що вчиняють його, обумовили такою умовою настання прав, обов’язків, що виникають не з моменту вчинення договору, а відкладаються. Вони пов’язуються з часом настання обумовленої договором обставини, стосовно якої не відомо, чи настане вона.

Визначення відкладальної та скасувальної (умов) обставин в договорі державної  закупівлі

Натомість договір про закупівлю вважається вчиненим зі скасувальною умовою, коли сторони договору обумовили припинення прав і обов’язків. Варто зауважити, що права і обов’язки сторін договору про закупівлю виникають з моменту вчинення договору, але підлягають припиненню в майбутньому з моменту настання скасувальної умови.

Виконання договірних обов’язків здійснюється у погоджений сторонами строк. При цьому, обумовлюючи відкладальну, скасувальну обставини, слід розрізняти безпосередньо умову та строк, який неминуче настане.

Він може визначатися  конкретною календарною датою, або певним проміжком часу, або подією, щодо якої відомо, що вона обов’язково відбудеться. Тут стане в пригоді глава 18 ЦК України, котра регулює визначення та обрахування строків.

Таким чином, на етапі підготовки тендерної документації та проекту договору замовник може передбачити в проекті договору умову щодо настання прав, обов’язків з відкладальною обставиною та/або обумовити їх припинення скасувальною обставиною, якщо є потреба пов’язати виникнення, припинення прав, обов’язків сторін з певною умовою.

Автор статті

Олександр Слободян

Після визначення переможця закупівлі замовник і учасник укладають договір про закупівлі. Як правило, строк дії цього договору становить один бюджетний період, тобто 1 календарний рік. По завершенню поточного бюджетного періоду замовнику потрібно починати планувати свої закупівлі в наступному році з метою продовження своєї діяльності.

Повноцінне функціонування бюджетного сектору економіки потребує постійного руху товарів, робіт, послуг на початку кожного нового року. Особливо це актуально для дитячих, шкільних закладів, сфери охорони здоров’я, комунальних послуг тощо. Замовник закупівлі має забезпечити продовження безперервного процесу надання послуг чи постачання товарів шляхом:

• проведення закупівлі в кінці кожного поточного року;
• продовження дії договору закупівлі на строк, достатній до проведення наступної процедури закупівлі в новому році в обсязі до 20% суми договору, що був укладений в попередньому році.

Що являє собою продовження дії договору про закупівлю

За загальним правилом цивільного законодавства, дію договору можна продовжити, якщо термін його дії не закінчився. Укладаючи договір про закупівлю, сторони мають дотримуватись норм Цивільного і Господарського кодексів України, враховуючи при цьому особливості Закону «Про публічні закупівлі».

Продовження дії договору про публічну закупівлю має свою специфіку. Так, при продовженні умов цього договору замовник закупівлі повинен:

• укласти із контрагентом додаткову угоду до договору;
• впродовж 7 робочих днів з дати її підписання надати в органи казначейства реєстр фінзобов’язань і підтверджуючі документи.

Отже, важливо дотриматись вимог щодо строків дії договору та реєстрації бюджетних зобов’язань в казначействі.

Порядок продовження дії договору про закупівлю

Для продовження дії договору закупівлі рекомендуємо замовнику дотримуватись такого порядку дій:

• в строк до 31 грудня поточного року спочатку укласти із учасником першу додаткову угоду до договору про держзакупівлю без зазначення в ній конкретної суми, продовживши таким чином договір на наступний рік на термін, достатній, щоби провести закупівлю на початку наступного року;
• після затвердження кошторису видатків для замовника в наступному році укласти другу додаткову угоду до договору про закупівлю на конкретну суму, яка не має перевищувати 20 % договору закупівлі;
• протягом 7 робочих днів з дати укладення другої додаткової угоди надати до органу казначейства цю угоду та необхідні документи для проведення реєстрації бюджетних зобов’язань.                                                               

Строк продовження дії договору про закупівлю

Строк продовження дії цього договору не є однаковим для кожного замовника. Так, наприклад, строк проведення одних торгів більший, ніж інших. Також бувають ситуації, коли торги можуть бути оскаржені або зупинені і строк їх проведення буде продовжено.

Слід також зауважити, що обсяги закупівлі, визначені в додатковій угоді до 20 %, не треба враховувати при проведенні в новому році процедури на цей же предмет закупівлі.

Чи потрібно вносити зміни до річного плану у разі продовження дії договору на 20 %

В чинному законодавстві наразі відсутня необхідність внесення змін в річний план при продовженні терміну договору для проведення закупівлі вже на початку нового року в обсязі до 20 % суми укладеного в попередньому році договору. В цьому випадку тендерний комітет чи уповноважена особа складає, а також затверджує річний план закупівель, котрі планує провести, але без урахування в ньому нових зобов’язань, пов’язаних із продовженням дії договору про державну закупівлю.

Отже,  чинне законодавство надає замовникам право продовжувти договори про закупівлі і здійснювати оплату незалежно від перехідного періоду бюджетного процесу (завершення одного бюджетного періоду та початку наступного) при дотриманні вимог законодавства.  Замовник вправі продовжити тільки догорів про закупівлю, укладений за результатами публічної процедури закупівель (відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог). Коли він не проводив процедуру закупівлі у зв’язку з тим, що очікувана вартість договору не перевищувала понадпороги, встановлені ч. 1 ст. 2 Закону «Про публічні закупівлі», то продовження дії договору тут не можливе. В цьому разі треба проводити нову процедури закупівлі.

Автор статті

Олександр Слободян

Що являє собою електронна тендерна гарантія?

Фактично це правовий засіб, який гарантує, що учасник торгів до певного строку не відкличе свою тендерну пропозицію та згодом укладе договір. При встановленні тендерного забезпечення потрібно чітко визначити в тендерній документації процедуру його подання, особливо коли це стосується забезпечення у вигляді електронної тендерної гарантії.

Замовник вправі зазначити як в самому оголошенні про закупівлю, так і в тексті тендерної документації вимоги до забезпечення тендерної пропозиції: умови надання, вид, строк дії, розмір, застереження, коли забезпечення учасникові не буде повернуте.

Такий вид забезпечення пропозиції тендеру як електронна гарантія  (банківська, фінансової установи, страхової організації) подають у вигляді оригіналу електронної гарантії, яку надають з тендерною пропозицією з накладанням електронного цифрового підпису гаранта на певну суму.

На виконання вимог організатора учасник звертається до певної установи для отримання електронної гарантії. При оформленні електронної гарантії учасник має надати установі, яка її оформлює, тендерну документацію з вимогами щодо гарантії.

При цьому гарантія обов’язково повинна засвідчувати обов’язок установи, яка її надала, виплатити замовникові суму забезпечення тендерної пропозиції, коли виникнуть обставини, вказані у конкретному пункті певного розділу тендерної документації. Адже для підтвердження достовірності оформлення та надання гарантії організатор торгів вправі звернутися із запитом до фінансової установи, яка надала цю гарантію. Ще на електронній гарантії має бути зазначено програму, за допомогою якої накладено електронний цифровий підпис.

Який строк забезпечення тендерної пропозиції доцільно встановлювати?

Можна чітко вказати кількість днів (календарних чи робочих), утім, чи варто це робити?

Існує загальне привило, що строк дії забезпечення тендерної пропозиції повинен бути не менший строку, протягом якого дійсна  тендерна пропозиція.

На практиці трапляються ситуації, коли учасник подав електронну гарантію з помилкою щодо строку її дії. Наприклад, було зазначено, що гарантія повинна діяти 90 календарних днів. Якщо фінансова установа зазначить, що гарантія діє 100, а не 90 календарних днів, то ця помилка строку є підставою для відхилення такої пропозиції. Варто ретельно перевіряти оформлену електронну гарантію, яка має чітко відповідати вимогам замовника та законодавству, в тому числі щодо строків дії.

З якого часу потрібно відраховувати строк дії електронної гарантії?

Відповідь на це питання дає Закон про публічні закупівлі. Так, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 21 Закону тендерна документація повинна містити строк дійсності тендерних пропозицій. Але цей строк повинен становити не менше, чим 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. В залежності від типу відкритих торгів, коли вони перевищують чи не перевищують межі, встановлені ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі, розкриття пропозицій відбувається в різний час. Якщо очікувана вартість відкритих торгів не перевищує європейські пороги, розкриття відбувається після аукціону.

При цьому слід мати на увазі абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону про публічні закупівлі, коли частину тендерної пропозиції з інформацією, документами, котрі підтверджують відповідність учасника критеріям кваліфікації, та містять техопис предмета закупівлі, система закупівель розкриває автоматично.

Таким чином, у тих відкритих торгах, коли їх очікувана вартість перевищує межі ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі, розкриття відбувається двічі. До аукціону відбувається відкриття частини тендерної пропозиції, після аукціону — відкриття пропозиції повністю разом з ціною. Формування протоколу розкриття здійснюється після аукціону.

Отже, при проведенні відкритих торгів, очікувана вартість котрих перевищує межі, передбачені ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі, замовнику варто уточнити в тендерній документації, з якого саме часу буде рахуватись строк дії гарантії.

Куди звернутись, щоб швидко отримати тендерну гарантію в електронній формі?

Насамперед рекомендуємо звернутись до Вашого банку, страхової чи фінансової компанії із проханням надати тендерну гарантію в електронному вигляді для участі в державних закупівлях через систему Prozorro. Якщо ж  Ваш фінансовий партнер не може швидко і якісно надати вказану послугу – можемо допомогти. У нас досягнуті домовленості з низкою банків про оформлення електронних тендерних гарантій в стислі терміни.

Автор статті

Олександр Слободян

Поряд з цим, форми документів у сфері закупівель, затверджені Наказом, містять інформацію щодо конкретноі назви предмета закупівлі та коди відповідних класифікаторів  предмета  закупівлі  (за наявності).

У свою чергу, оскільки метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та пpoзоporo здійснення закупівель, у разi якщо замовником було двічi відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до набрання чинності змін, i при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, зазначивши у формах відповідний показник  Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком зі змінами.

Водночас вибір процедури закупівлі у конкретних випадках здійснює тендерний комітет a6o уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність  в  частині прийнятих рішень, виходячи зi змісту статті  38 Закону.

Одночасно  зазначаємо, що листи Міністерств  не встановлюють  норм права, носять  виключно  peкомендаційний та інформативний характер.

Директор  департаменту регулювання державвих закупівель Mіністерства економічного

розвитку i тоpгівлі України       Олександр   СТАРОДУБЦЕВ

Чимало підприємців чули про тендери, мало-хто бере в них участь. В останніх маса відмовок, чому не потрібно брати участь у тендерах: все «схвачено», у нас немає величезного штату фахівців (юристів і т.д.), складно розібратися із цими тендерами. Але коли-небудь, коли ми станемо солідною компанією, тоді точно візьмемо участь. Чимало наших клієнтів спочатку саме так і думали.

При правильному підході державні замовлення можуть стати основним доходом компанії, що приносить найбільш стабільний прибуток. Адже в сучасних українських реаліях тендер – це практично єдиний спосіб одержати велике замовлення.

За кілька років супроводу тендерних закупівель різних компаній по всій Україні разом зі своїми клієнтами ми виробили певні правила участі в державних і комерційних тендерах. От деякі з них.

Мета участі в тендері

Давайте визначимося, а що компанія може одержати, взявши участі в тендері. Прибуток як кінцевий результат залежить від всіляких факторів. Має значення й репутація учасника. Можна виграти тендер, запропонувавши найнижчу ціну. При оцінці пропозицій учасників держзакупівель питома вага критерію ціни не може бути менше 50 відсотків. При визначенні найбільш вигідного з погляду економіки пропозиції крім ціни застосовуються також інші критерії. Замовник визначає вартісний еквівалент таких критеріїв або питому вагу в оцінці пропозицій торгів. Перемога – не завжди головна мета участі в тендері.

Отже, основні цілі участі в тендері:

• визначення рівня конкурентоспроможності бізнесу;
• збір інформації (конкуренти, замовники, постачальників);
• вихід на новий етап розвитку бізнесу;
• перемога.                      

Починайте з невеликих замовлень

Для початку треба пробувати свої сили на невеликому тендері. До того ж при невеликих сумах замовлень менший рівень корупції або взагалі відсутня корупційна складова. Зараз корупція в сфері держзакупівель є одним із ключових пріоритетів роботи Національного антикорупційного бюро. Правоохоронні органі виявляють підвищену цікавість до сфери державних закупівель. Якщо, скажімо, сума тендеру 300 тис. грн., то через 10 % відкату тендерний комітет навряд чи захоче одержати неспокійний сон. З таким відкатом складно уникнути кримінальної відповідальності.

Варто також зауважити, що на малих тендерах реально відпрацьовується практика реалізації замовлень -  замовники «пробують» нові компанії на надійнісь, якість і т.д..

Навіщо постійно брати участь?

Ви вирішили брати участь у торгах? Робіть це регулярно або не робіть взагалі. Величезну роль відіграє саме участь. Вона дає можливість одержати цінні навички для якісної й оперативної роботи. Це допоможе обіграти конкурентів. Слід також зазначити, відповідно до законодавства замовники зобов'язані забезпечувати доступ представників ЗМІ й громадських об'єднань до процедури розкриття пропозицій торгів і дати їм право на фіксацію процедури.

Тендер – заняття не для романтиків

Воно для підприємців, які вірять у свій бізнес і свою команду. Нам знайомі ситуації, коли в досить досвідченого юриста нашого клієнта виникав певний страх, коли він побачив документацію конкурсних торгів на 50 аркушах. З чого почати? Де брати купу цих довідок про корупційні правопорушення, відсутність судимості, справи про відсутність банкрутства, заборгованості і т.д. Тендера боятись – держзамовлення не дістати. Головне – почати. Так, потрібні певні зусилля над собою й плідна робота для досягнення успіху. Адже він приходить із досвідом.

Витрати на участь

Значні витрати участі в держзакупівлях – це міф. Документація торгів безоплатно надсилається або надається замовником протягом 3 робочих днів від дня одержання ним відповідного запиту. Так, Вам доведеться витратитися на офісний папір й чорнило для принтера. Ще поштовий конверт, нитка й голка, щоб прошити документи. Іноді потрібно тендерне забезпечення, яке пізніше повертається учасникові. Звичайно, буде витрачено трохи часу на пошук тендерів, підготовку документів, особисту участь при розкритті пропозицій торгів (останнє не обов'язкове).

Участь у тендерах або відділ продажів?

Спочатку потрібна лише одна людина, яка буде супроводжувати тендерний процес. Вік і професія особливого значення тут не мають. У невеликих компаніях цим займається сам керівник. Основне завдання — вивчити ази тендерного законодавства, шукати цікаві тендери  й готувати тендерні пропозиції. Важливі вміння працювати з документами, шукати необхідну інформацію й бути уважним у роботі.

Складіть план участі

Процес підготовки до тендеру займає близько одного-двох тижнів і складається з таких етапів:

• пошук тендера;
• аналіз можливостей компанії;
• підготовка пропозиції відповідно до вимог замовника;
• контрольна перевірка документів на відповідність вимогам;
• подача пропозиції;
• з'ясування результатів;
• аналіз результатів.

Уважність

Як правило, тендерна документація складається із двох частин: технічної й комерційної. Технічна частина містить  опис і загальну інформацію про об'єкт торгів, інструкції для учасників із зазначенням порядку підготовки й подачі документів та іншу важливу інформацію. У комерційній частині вказуються ціни, умови поставки, платежі і т.д..

Ураховуйте всі дрібниці, навіть незначні на перший погляд. Відсутність якого-небудь документу або неграмотно складений документ може спричинити програш.

Налагодьте стосунки із замовником

І кілька слів про роль і значення людського фактору при роботі з тендерами. Для початку установіть контакт із секретарем або іншими представниками замовника, у яких можна довідатися цінні відомості про замовника й тендерний комітет. Познайомитися ближче із представниками замовника можна при розкритті тендерних пропозицій. Наприклад, один наш клієнт бере участь практично у всіх важливих тендерах, щоб бути «в темі» та вигравати потрібні тендери.

Автор статті

Олександр Слободян