Блог-ua

У сфері публічних закупівель панує думка, що замовник має обирати одну із двох моделей – тендерний комітет чи уповноважену особу. Утім, законодавство насправді дає більший вибір, а саме:

1. фахівець з публічних закупівель з працівників;
2. уповноважений фахівець за трудовим договором;
3. кілька самостійних уповноважених осіб за наймом.

Хто такий фахівець з публічних закупівель?

Ця модель — зручна альтернатива тендерному комітетові для замовника, чий кошторис або взагалі не передбачає публічних закупівель, або ж розрахований здебільшого на переговорні процедури, а так само для замовника з невеликою штатною чисельністю. Для замовника з невеликою штатною чисельністю вказана норма означає не лише відволікання абсолютно всіх посадових осіб на проведення процедур закупівель, а й обов’язок самого керівника установи увійти до тендерного комітету. У цьому випадкові на додачу зводиться нанівець уся ідея створення колегіального органу: про яке колективне вирішення питань може йтися, якщо на засіданні головує людина, в адміністративному підпорядкуванні у якої перебувають усі присутні?

Як правильно призначити фахівця з публічних закупівель?

Фахівець з публічних закупівель з штатних працівників призначається наказом чи розпорядженням замовника. Тут не йдеться про створення додаткової штатної одиниці чи внутрішнє сумісництво: за додатковий обов’язок фахівець може бути винагороджений надбавкою до окладу або підвищеною премією, якщо це передбачено умовами колективного договору та можливостями фонду оплати праці.  Також обов’язковим є затвердження положення про уповноважену особу — на базі Примірного положення № 577. Слід звернути увагу, що фахівець, призначений уповноваженою особою, виступатиме, так би мовити, у двох іпостасях: виконуючи обов’язки за основною посадою, він послуговуватиметься посадовою інструкцією, підписуватиме та візуватиме документи із зазначенням своєї штатної посади і підпорядковуватиметься своєму безпосередньому керівникові; виконуючи обов’язки щодо публічних закупівель, фахівець діятиме як уповноважена особа згідно з положенням про уповноважену особу, підписуватиме документи і, оскільки самостійно відповідатиме за свої рішення, дії та/або бездіяльність, має підпорядковуватися безпосередньо керівникові або, якщо питання укладення договорів постачання, згідно з розподілом обов’язків, віднесено до компетенції одного із заступників керівника, —  такому заступникові.

Посадова інструкція фахівця з публічних закупівель

У своїй роботі фахівець з публічних закупівель керується Конституцією України, Законом України «Про здійснення публічних закупівель» зі змінами та доповненнями, нормативно-правовими і законодавчими актами України, що стосуються організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти та посадовою інструкцією фахівця з публічних закупівель

Яким вимогам має відповідати фахівець з публічних закупівель

Вимог щодо напрямку підготовки чи досвіду роботи зазначений Закон не висуває, однак у п. 3.6 Примірного положення № 577 вказано на необхідність мати не менше 2 років досвіду роботи у сфері закупівель. Зважаючи на юридичну силу Примірного положення № 577, зазначену норму слід розглядати як розумну рекомендацію, яку замовник може видозмінити залежно від власних потреб. Відзначимо також, що формально можна призначити як одну, так і одночасно двох чи кількох уповноважених осіб — Законом це не заборонено. Якщо на те буде воля керівника, то навіть можна доручити кожну окрему процедуру іншому фахівцю. Однак як і у випадку з множинністю тендерного комітету, у разі множинності уповноважених осіб вони не повинні одночасно (спільно) займатися однією і тією ж процедурою закупівлі, перетворюючись на якийсь гібрид тендерного комітету з усіченим складом: кожен фахівець має відповідати лише за свою справу (виняток становить тимчасове заступництво, щоб відсутність колеги не вплинула на перебіг публічних закупівель).

Уповноважена особа за окремим трудовим договором

Ця модель буде зручна для замовника з відносно невеликим обсягом публічних закупівель, з яким цілком упорається один фахівець. Замовник створює нову штатну одиницю, змінюючи штатний розпис в установленому порядку. При цьому, оскільки назва посади має відповідати Національному класифікаторові України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», який своєю чергою не містить посади «уповноважена особа», однак містить посаду «фахівець з публічних закупівель» (код 2419.2). Нова штатна одиниця матиме назву саме «фахівець з публічних закупівель». Цю посаду можна обіймати як на умовах основного місця роботи, так і за сумісництвом, у тому числі внутрішнім. Зробимо застереження щодо такої посади в апараті органу держвлади. Як відомо, в Україні не так давно розпочато реформу державної служби, у рамках якої, серед іншого, цілий ряд посад, працівники яких виконують т. зв. функції з обслуговування, було виведено зі складу державної служби. Таким чином, посада в державному органі «фахівець з публічних закупівель», завдання якої розглядатимуть як складову організації не належатиме до посад держслужби. Та якщо назвати цю посаду «спеціаліст N-категорії з публічних закупівель», віднісши її до групи 2419.3 «Професіонали державної служби» Нацкласифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», та розглядати її завдання як складову процесу управління державними фінансами, то таку посаду цілком можна віднести до посад держслужби. У разі віднесення вказаної посади до посад держслужби виконання обов’язків за сумісництвом виключено.  

Уповноважений фахівець — сам собі і голова, і секретар, тобто самостійно «від А до Я» виконує всю роботу, віднесену до компетенції тендерного комітету. Фахівець із публічних закупівель як уповноважена особа має бути самостійним, тобто не входити до складу жодного структурного підрозділу з підстав, які ми вказали, розглядаючи модель 2 (на аналогічних засадах відповідно до законодавства функціонують юридична служба чи антикорупційний підрозділ, що складаються з однієї особи).

Заробітну плату такого фахівця з публічних закупівель встановлюють відповідно до штатного розпису та умов колективного договору. При цьому слід проявити пильність при встановленні різного роду надбавок до посадового окладу такого фахівця, оскільки те, що для члена тендерного комітету — тимчасовий додатковий обов’язок, для фахівця з публічних закупівель — постійна трудова функція, за яку йому належить посадовий оклад.  Для врегулювання трудових відносин замовникові необхідно буде укласти трудовий договір та затвердити внутрішнє положення про уповноважену особу. Розробляти окрему посадову інструкцію в цьому випадку не обов’язково: правовий статус такого працівника буде визначений в положенні про уповноважену особу. До речі, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює виключної (обмеженої) компетенції уповноваженої особи (тендерного комітету), фахівець з публічних закупівель цілком може відповідати за всю закупівельну діяльність замовника, що, звісно ж, має бути відображено в трудовому договорі та положенні про уповноважену особу.

Особливості заміщення уповноваженої особи

Оскільки фахівець з публічних закупівель може захворіти, піти у відпустку чи відправитися у відрядження, то очевидно, що замовник може встановити взаємозамінність такого працівника, призначивши прописавши в положенні про уповноважену особу, що в разі її тимчасової відсутності у зв’язку з відпусткою, хворобою чи відрядженням обов’язки уповноваженої особи покладають на начальника юридичного відділу); або щоразу визначати виконувача обов’язків на власний розсуд (у такому випадку в положенні про уповноважену особу зазначають, що в разі її тимчасової відсутності у зв’язку з відпусткою, хворобою чи відрядженням її обов’язки покладають на іншого працівника в установленому порядку). За додаткові клопоти виконувач обов’язків цілком може очікувати на надбавку за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника чи іншу форму винагороди відповідно до умов колективного договору замовника. Водночас, задля практичної реалізації цих положень, слід або заздалегідь подбати про виготовлення для потенційного заступника електронного цифрового підпису, або ж призначати виконувача обов’язків уповноваженої особи з числа працівників, які вже мають ЕЦП. 

Кілька самостійних уповноважених осіб

Ця модель є різновидом попередньої, але уповноважених осіб буде дві або більше у формі самостійних посад. Якщо замовник не об’єднує уповноважених осіб у самостійний структурний підрозділ, то неминуче постають питання: хто з них головний і хто що робить? Відповіді на ці питання мають бути відображені у відповідному положенні про уповноважену особу. При цьому замовник може або скласти одне (універсальне) положення про уповноважену особу, а відмінності між сферами діяльності прописати в посадових інструкціях, або ж затвердити для кожного працівника його власне положення (посадова інструкція в такому випадку вже не потрібна, бо лише дублюватиме зміст положення). Очевидно, що головного серед двох самостійних працівників бути не може: кожен фахівець самостійно виконує свою роботу, звітуючи перед керівником (чи його заступником).

Розподіл обов’язків між уповноваженими особами

Його доцільно здійснювати за принципом «одна закупівля — один фахівець», тобто щоб однією і тією ж закупівлею від початку (складання плану) і до кінця (звітування) займався лише один фахівець. Як і у випадку зі множинними тендерними комітетами, роботу можна розділити за територіальним (кожен фахівець відповідатиме за закупівлі для конкретної області чи регіону) або галузевим (фахівець відповідає за публічну закупівлю конкретної групи товарів, робіт, послуг) принципами. Наявність двох чи більше уповноважених осіб спрощує вибір заступника – коли відсутній  фахівець з публічних закупівель, його обов’язки буде покладено на колегу.

За матеріалами журналу

«Радник у сфері державних закупівель»

 

Організація закупівельної діяльності — на перший погляд, справа нескладна, давно і добре всім відома. Однак чи завжди варто створювати тендерний комітет? Що краще обрати замовникові — тендерний комітет чи може уповноважену особу? І чи можливі альтернативні варіанти? Як винагородити працівників, що відповідають за закупівлі? На які нюанси слід зважати при організації власної закупівельної діяльності, щоб замість результату не отримати одні лишень проблеми? Чи завжди потрібно створювати тендерний комітет?

Ключове питання: чи кожному замовникові потрібен тендерний комітет, чим може треба уповноважена особа? Адже навіть планування закупівель – це компетенція саме тендерного комітету і також уповноваженої особи. А як зрозуміти замовникові, чи знадобиться йому тендерний комітет, якщо саме тендерний комітет має дати відповідь на це питання? Схоже на зачароване коло. Кожному замовникові незалежно від розміру кошторису, слід вибрати один із шляхів:

• створити тендерний комітет;
• призначити хоча б одну уповноважену особу.

А якщо він таки не створить тендерний комітет (розмірковуючи приблизно так: «А ми закупівлі не проводимо»)? Сама по собі така поведінка окремого складу порушення не утворить, якщо замовник у процесі своєї діяльності випадково чи умисно не ухилиться від Закону.

Положення про тендерний комітет

Положення про тендерний комітет затверджується рішенням  (наказом, розпорядженням) замовника в особі його керівника на базі примірного положення, затвердженого Мінекономрозвитком (Наказ від 30.03.16. №557 (Примірне положення №557). Затверджене Мінекономрозвитку положення є примірним, але не типовим, тобто має характер зразка, а не обов’язкове для наслідування. Тому замовник може на власний розсуд відступити від змісту такого примірного положення, за винятком положень, що прямо дублюють або випливають із Закону «Про публічні закупівлі» й підзаконних актів.

Моделі організації роботи тендерного комітету

Усі замовники обирають між колегіальним комітетом і однією уповноваженою особою. Однак сучасне законодавство насправді дає вибір, а саме:

• тендерний комітет з числа штатних працівників;
• самостійний структурний підрозділ з питань закупівель.

Тендерний комітет з числа штатних працівників

Це класичний варіант, який за звичкою використовує більша частина замовників. Такий тендерний комітет не є структурним підрозділом, а має характер постійно діючого колегіального органу замовника.

На роль голови тендерного комітету переважно призначають заступника керівника з господарських питань. Це дає можливість розділити відповідальність керівника замовника та відповідальність тендерного комітету, який обрав постачальника за цим договором. Ані Закон «Про публічні закупівлі», ані Примірне положення № 577 не визначають перелік, замовник може на власний розсуд відступити від змісту примірного положення, за винятком положень, що прямо дублюють або випливають з закону і підзаконних правових актів.

Однак рекомендовано включити до тендерного комітету представників юридичної служби, бухгалтерської служби, планово-аналітичного відділу та служби господарського забезпечення. Якщо цього не зробити, то неминуче доведеться розробити регламент взаємодії тендерного комітету з названими службами, а за його відсутності —  покладатися виключно на їх здатність до самоорганізації та бажання сприяти роботі тендерного комітету. Наявність регламенту взаємодії значно сприятиме сумліннішому ставленню дотичних служб до тендерного комітету, тому такий регламент доцільно мати.

Самостійний структурний підрозділ із закупівель

У разі застосування цієї моделі замовник створює у своєму штаті самостійний структурний підрозділ, наприклад відділ закупівель, об’єднуючи в ньому уповноважених осіб. Така можливість випливає безпосередньо із закону, який дозволяє мати одночасно кількох уповноважених осіб, та прямо передбачена в пункті 3.8 Примірного положення  №577, відповідно до якого при визначенні 2 і більше уповноважених осіб замовник вправі приймати рішення про створення окремого структурного підрозділу й визначити керівника, котрий організовує роботу цього підрозділу. Цей підрозділ не обов’язково складатиметься виключно з уповноважених осіб (хоча основною посадою буде саме фахівець з публічних закупівель), однак усі уповноважені особи, наявні в замовника, мають входити до складу підрозділу. До речі, згідно з абз. 8 п. 1 Критеріїв визначення переліку посад працівників держорганів, котрі виконують функції з обслуговування, затверджених Постановою Кабміну України від 06.04.16. №271, у державному органі посади керівника та заступника керівника такого самостійного підрозділу належатимуть до посад держслужби. Щодо організації роботи ця модель є найскладнішою. В разі призначення уповноваженої особи чи осіб організацію своєї роботи вона(вони) здійснює(ють) самостійно за умовами трудового договору, контракту чи положення. Вказівка на самостійну організацію роботи викликана персональною відповідальністю уповноваженої особи за прийняті рішення. Однак і начальника у відділі, до складу якого входить уповноважена особа, теж не для краси призначають. Тож замовникові, що вводить кількох уповноважених осіб, необхідно таким чином прописати положення про відділ та посадові інструкції цих осіб, щоб, з одного боку, зберегти їх самостійність без шкоди для дисципліни та впорядкованості роботи підрозділу, визначивши чіткі межі контрольних функцій начальника підрозділу відносно своїх підлеглих при проведенні публічних закупівель, а з іншого — не перетворити підрозділ на пародію на тендерний комітет.

Що означає статус члена тендерного комітету для працівника

Кожен працівник, якому випадає честь увійти до тендерного комітету чи стати уповноваженою особою, повинен розуміти, чим йому це загрожує. Нерідко на практиці в трудових буднях особи нічого не змінюється: працівник, як і раніше, вивчає ринок, з’ясовує потребу структурних підрозділів у тих чи інших матеріальних цінностях, складає проекти різних документів, візує їх і т. д. Однак правовий статус особи, а також і її дій, змінюється. Насамперед нагадаємо, що закону дозволяє включати до тендерного комітету й/або призначення уповноваженої особи з числа не лише службових, посадових осіб, але будь-якого рядового працівника — бухгалтера, юрисконсульта, технічного працівника. У правозастосовній практиці терміни «посадова особа» і «службова особа» переважно використовують як синоніми в значенні, наведеному в  ст. 364 Кримінального кодексу України. Рядовий працівник, на якого покладено обов’язки члена створеного тендерного комітету починає виконувати за спеціальним повноваженням організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, в частині повноважень члена тендерного комітету перетворюється на службову (посадову) особу. Також слід зважити на те, що більшість порушень, згідно з Кодексом про адмінправопорушення, можуть бути вчинені лишень членом тендерного комітету.

Надбавки і премії членам тендерного комітету

За участь у роботі тендерного комітету замовник здебільшого винагороджує працівників надбавками або підвищеними преміями — залежно від умов, передбачених колективним договором, та можливостей фонду оплати праці. Слід однак пам’ятати, що встановлення надбавки або виплата премії —  лише право, аж ніяк не обов’язок адміністрації.  Відзначимо, що за змістом ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» кожен замовник може створити не лише один, а кілька паралельно діючих тендерних комітетів, розподіливши між ними закупівлі, наприклад, за територіальним (кожен комітет відповідатиме за закупівлі для конкретної області чи регіону) або галузевим (кожен комітет відповідатиме за закупівлю конкретної групи ресурсів - товарів, робіт, послуг) принципами. Єдина умова — однією і тією ж закупівлею не повинні одночасно займатися двоє чи більше комітетів.

Штраф за не виконання обов’язків

Новий статус для працівника означає і підвищену відповідальність за невиконання обов’язків, й адміністративну - штраф від 700 (11 900 грн.) до 1000 (17 000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), в разі повторного протягом 1 року з дня накладення штрафу вчинення порушення  — від 1000 (17 000 грн.) до 1500 (25 500 грн.) НМДГ.

Як відмовитися від участі в тендерному комітеті?

Усвідомлюючи всі ризики виконання обов’язків члена тендерного комітету, чимало працівників воліли б відмовитися від них. Та чи може працівник дозволити собі таку відмову? Їх невиконання й неналежне виконання визнають дисциплінарним проступком (частина 2 статті 65 цього Закону). Тож маємо такі висновки. По-перше, якщо особа працює на посаді, обов’язки за якою передбачають входження до тендерного комітету конкретний працівник, скажімо, начальник планового відділу, заступник керівника юридичної служби, керівник адміністративно-господарського підрозділу і т. д., входить до тендерного комітету (є уповноваженою особою) за посадою), то відмова від виконання цих обов’язків - це підстава звільнити за 3 пунктом ст. 40 Кодексу законів про працю України як систематичне невиконання своїх трудових обов’язків. Ця ситуація складається у випадку, якщо посадова інструкція працівника містить розмите формулювання на кшталт «виконує доручення керівництва». По-друге, якщо при прийомі на роботу посадова інструкція не передбачала автоматичне включення до тендерного комітету і при цьому містила вичерпний перелік чітко визначених обов’язків, жоден з яких не можна трактувати як такий, що зобов’язує виконувати будь-які (у рамках законодавства та кваліфікації працівника) доручення керівництва, то покладання таких обов’язків додатково можна розцінити як зміну істотних умов праці, що за ст. 32 Кодексу законів про працю вимагає згоди працівника та попередження не пізніше аніж за 2 місяці.

За матеріалами журналу

«Радник у сфері державних закупівель»

Як замовнику визначитися з тим, що саме їм потрібно: тендерний комітет щонайменше на п’ятеро осіб чи  уповноважена особа? Тим більше, що Закон України «Про публічні закупівлі» дав право вибору: тендерний комітет чи уповноважена особа. Він діє виключно на власний розсуд. Утім, практика показує, що більшість замовників обирає тендерний комітет.

Переваги тендерного комітету:

• тендерний комітет – це звичніше явище.  Чого мудрувати: наказ про створення тендерного комітету на два абзаци та положення про цей комітет, про зразок якого подбало Мінекономрозвитку і справу зроблено.
• хоча ще 2003 року до Національного класифікатора України ДК 003-1995 «Класифікатор професій» офіційно було внесено посаду «фахівець з державних закупівель» зараз перейменовано на «фахівець з публічних закупівель»). Самостійною професією вона не стала, не прижилася, адже до 2016 року замовникам не було потреби вводити такі посади, бо вони все одно мусили створювати підрозділи та направляти працівників на проходження навчання. Окрім того, типової кваліфікаційної характеристики уповноважена особа не має, профільної освіти за таким напрямком підготовки не існує до типових штатів не включено і т. д.;
• не кожен замовник проводить стільки закупівель, аби завантажити їх підготовкою повний робочий день уповноважену особу;
• більшість замовників схиляється до необхідності розділити відповідальність за проведення закупівель між кількома особами, яким є тендерний комітет, не допускаючи концентрації відповідальності чи повноважень, у руках 1 працівника, яким є уповноважена особа.

Переваги уповноваженої особи

• насамперед уповноважена особа, на відміну від членів тендерного комітету, може виконувати свої обов’язки за окремим трудовим договором, тобто бути самостійною штатною одиницею. Оскільки організація та проведення закупівель буде основною  турботою такого фахівця, а не обов’язком «між іншим» на додачу до посадової інструкції, то він приділятиме закупівлям увесь свій час чи зусилля;
• працівники, які могли б бути включені до складу тендерного підрозділу, не відволікатимуться від своїх основних обов’язків як на організацію та проведення закупівлі, бо це робить уповноважена особа;
• утримання  додаткової штатної одиниці спеціаліста з публічних закупівель, тобто уповноваженої особи, переважно дешевше, аніж створення тендерного комітету з людей, що вже працюють.  Замовники при формуванні тендерного комітету вкрай рідко не винагороджують членів тендерного комітету чи встановленням надбавки до посадового окладу (наприклад, за виконання особливо важливої роботи чи за інтенсивність праці в розмірі до 50 % від посадового окладу), чи постійними підвищеними преміями. Надбавка у 50 % посадового окладу для 5 працівників = 2,5 умовних посадових оклади. Інакше кажучи, встановити оклад уповноваженій особі явно економніше, аніж витрачати понад два такі оклади на надбавки на тендерний комітет;
• ефективнішим використання коштів буде і при підвищенні кваліфікації уповноваженої особи коштом замовника: за гроші, необхідні для оплати курсів п’яти людей, уповноважена особа зможе проходити навчання щоквартально. Не кажучи вже про те, роботу на умовах безстрокового трудового договору: якщо кошторис замовника — лише на кілька закупівель, то він може укласти строковий трудовий договір лише на час, достатній для проведення закупівель;
• як свідчить практика, нерідко робота тендерного відділу демонструє справедливість твердження «Хочеш занапастити справу —  створи комісію». Уповноважена особа має певні переваги організаційного характеру;
• уповноважена особа ніколи не викликає питання дотримання кворуму чи банальної неможливості зібрати в одному місці в один і той самий час групу осіб, готову до обговорення питання, яким є тендерний комітет;
• уповноважена особа не буде без кінця сперечатися, затягуючи строки підготовки тендерної документації чи оцінки пропозицій;
• коли на підприємстві є уповноважена особа,  завжди буде відомо, з кого спитати за недоліки, що краще, чим тендерний підрозділ.

 

Автор статті

Олександр Слободян

{jcomments off}Замовити довідку про несудимість можна онлайн через запит в електронній формі на сайті МВС. Зміни полягають у нових можливостях веб-сервісу МВС. Розглянемо алгоритм дій з перевірки даного документу.

Як перевірити онлайн, чи готова довідка про несудимість?

Необхідно скористатися сервісом онлайн перевірки, чи готова довідка про несудимість (вид електронної адміністративної послуги «Перевірка статусу довідки»). Після того, як ви надішлете запит, перед вами відкриється сторінка зі сповіщенням «Заявка з номером ХХХХ ХХХХ ХХХХ ХХХХ ХХХХ готова».

Після того, як ви скористались опцією «Завантажити довідку», перед вами відкриється наступна сторінка, на якій ви матимете змогу завантажити онлайн як електронну довідку у форматі pdf, так і файл з ЕЦП. Файли, що надійшли на електронну пошту. Файли, які можливо завантажити за допомогою описаної адміністративної послуги, є однаковими за змістом, що й підтвердить перевірка.

Ви маєте можливість побачити, який вигляд має така довідка про несудимість, щоб перевірка буде достовірнішою. Зауважимо, що при заповненні електронної форми запиту можна обрати спосіб отримання як «в електронному вигляді», так і «в паперовому й в електронному вигляді». В обох випадках довідка про несудимість буде додатково надіслана на електронні пошти, які вказували заявники при оформленні замовлень, а також вони мають ідентичний вигляд.

Як перевіряється онлайн довідка МВС про несудимість.

За допомогою сервісу Міністерства внутрішніх справ України, проводиться перевірка легітимності документу. Для здійснення перевірки беремо інформацію, яку містить довідка МВС, тобто вносимо у відповідні поля номер, дату народження особи та натискаємо «ЗНАЙТИ».

Перевірка електронної цифрової печатки МВС

Перевірити цю цифрову печатку можна на сайті Центрального засвідчувального органу, скориставшись державним онлайн-сервісом перевірки. Важливо! Для здійснення перевірки необхідно підвантажити обидва файли (довідка про несудимість + ЕЦП).

 

 

Відсутність судимості за злочини з корисливих мотивів, у службової чи посадової особи учасника, котра підписала тендерну пропозицію, у фізичної особи-учасника, тобто довідка про несудимість — є обов’язковою умовою участі в закупівлі, що прямо передбачено ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Замовити довідку про несудимість онлайн

У листі від 31.07.2017 №16/1-2002 Міністерство внутрішніх справ України зазначило, що запровадило можливість отримання відомостей стосовно наявності судимості в учасників процедур закупівлі й/або службової чи посадової особи учасника онлайн за запитом фізособи в електронній формі за умови ідентифікації завдяки електронному цифровому підпису (ЕЦП) через сайт МВС. А також МВС анонсувало, що надалі заявник сам зможе замовити онлайн отримання даних про несудимість на власну електронну пошту, при цьому довідка буде завіреною електронною і цифровою печаткою. Можна замовити довідку онлайн через запит в електронній формі на веб-сайті МВС. Зупинимося на покроковому алгоритмі дій та сутності процедури. Зміни полягають у нових онлайн можливостях веб-сервісу МВС, щоб довідка про несудимість стала доступнішою для заявника.

Сервіси замовлення відомостей про несудимість онлайн

Замовлення довідки про несудимість онлайн можна здійснити за допомогою сервісу mvs.gov.ua. Повторювати це не обов’язково, оскільки аналогічні можливості надає сервіс hcs.gov.ua. Вибір використання сервісу, завядки якому буде оформлена довідка, залишається за користувачем.

Сповіщення на електронну пошту онлайн

Одразу після вчинення всіх необхідних дій для замовлення онлайн довідки про несудимість на електронну пошту прийде сповіщення. Зверніть увагу, що на початку функціонування сервісу в сповіщенні, яке приходить на електронну пошту, могла бути відсутня інформація щодо посилань, за допомогою яких можна перевірити, чи готова довідка про несудимість. Та значної ролі це не відіграє, оскільки це лише зручність та ще одна підказка для користувачів. Коли довідка, що засвідчує несудимість, буде оформлена Департаментом ІТ МВС, то на електронну пошту прийде нове сповіщення. В ньому буде зазначено, що довідка про несудимість в електронному форматі pdf надіслана онлайн на електронну пошту, а також прикріплено файл з електронною цифровою печаткою МВС. Тобто, як бачимо, Міністерство внутрішніх справ зробило зручнішим сервіс «довідка онлайн».

Довідка, що засвідчує несудимість, онлайн є безкоштовною, проте строки її виготовлення, передбачені нормативно-правовим актом, залишилися незмінними (до 30 календарних днів за запитом фізособи).

Якщо потрібна довідка швидко, то ми можемо її оформити за 4 робочих години, надішлемо скан-копію на ваш емейл і зробимо доставку оригіналу Новою поштою.

 

Автор статті

Олександр Слободян

Коли і кому потрібна довідка про несудимість?

Cпочатку ми спробуємо розібратись, що це за документ. Потім розглянемо ситуації, скільки діє довідка про несудимість в середині країни та за межами в різних ситуаціях.

Довідка про несудимість – це встановленої форми документ, потрібний при оформленні різноманітних документів. Життєві ситуації, коли потрібен цей документ:

• працевлаштування (в Україні, за кордоном, держоргани, таксі Убер тощо);
• оформлення опіки або усиновлення;
• отримання різних дозволів, ліценцій та сертифікатів;
• видачі посвідки для проживання;
• участів в держзакупівлях;
• отримання громадянства;
• видачі візи в посольстві;
• відновлення паспортних документів;
• для установ іноземних держав;
• іншої мети.

Скільки діє довідка про несудимість?

Для підтвердження юридичних фактів важливо пред'являти тільки чинні документи, в яких не закінчився термін дії. В іншому випадку вони не матимуть юридичної сили, тобто доведеться знову переоформлювати весь пакет документів. Щоб відповісти на питання, скільки діє довідка, що засвідчує відсутність судимості, варто з'ясувати, в який термін вона оформляється. Тоді можна уникнути багатьох проблем.

Спробуємо з'ясувати, скільки діє довідка про відсутність судимості. Однозначної відповіді на це питання немає. Термін дії різний залежно від ситуації. Здебільшого це залежить від обставин.

Термін дії довідки про несудимість для тендеру, участі в державних закупівлях?

Щороку більше 200 тисяч учасників системи публічних закупівель Prozorro звертаються за довідкою, що підтверджує їхню несудимість. Адже коли підприємець чи підприємство перемогли в тендері Прозоро, їм необхідно «завантажити» довідку в систему в термін протягом 5 календарних днів. В іншому випадку замовник може відмінити своє рішення про визначення переможця закупівлі.

Скільки дійсна довідка про несудимість для працевлаштування?

При прийнятті на роботу взагалі забороняється вимагати відомості щодо партійності, національності, походження, реєстрації місця проживання, перебування та інші документи, якщо їх подання не передбачено чинним законодавством. Роботодавці, зазвичай, не включають дані щодо несудимості в перелік документів для оформлення на роботу. Але бувають винятки. Наприклад, для працевлаштування на держслужбу, оформлення свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, оформлення сертифіката аудитора. То скільки ж часу діє довідка про несудимість при прийомі на роботу? Який її термін дії? Цей термін кожен роботодавець встановлює самостійно. Здебільшого він становить до 1 календарного місяця, але чим «свіжіша» довідка, тим краще.

Термін дії довідки про несудимість для оформлення зброї

У дозвільній системі є форма заяви, в якій людина вказує паспортні дані і надає свою згоду, щоб працівники дозвільної  перевірили в МВС на наявність (відсутність) судимості. Однак ця перевірка займе значно більше часу, чим коли людина сама надала довідку. Бо заяву із копію паспорту дозвільна система надає в МВС, яке в свою чергу буде оформляти довідку в термін до 2 тижнів. Тому, якщо надати одразу довідку про несудимість в дозвільну систему, то це прискорить процес видачі дозволу на зброю.

Скільки дійсна довідка про несудимість для отримання закордонного паспорту?

При зверненні до міграційної служби людина обов’язково перевіряється на наявність заборон на виїзд у зв’язку із судимістю. Утім,  витребування в цій ситуації довідки щодо несудимості є зовсім неправомірним. Паспортна служба має самостійно подати запит, щоб переконатися в доброчесності громадянина. Це чітко вказано в Наказі МВС №1603 від 21.12.04..

Термін дії довідки про несудимість для оформлення візи

Треба мати на увазі, для якої країни людина оформляє візу. Адже, незважаючи на впровадження в Україні «безвізу», отримання довідки про несудимість для оформленні візи є досить поширеною ситуацією. Наприклад, якщо це США, то довідка про несудимість діятиме 3 місяці. Більш достовірну інформацію можуть повідомити  посольства або консульства країни виїзду. Утім, варто пам’ятати, з меншим терміном дії краще уникнути зайвих проблем при оформленні візи.

Термін дії довідки про несудимість при оформленні громадянства

Довідка про відсутність судимості для отримання громадянства в Україні діє до 1 місяця. Утім, для уникнення зайвих питань краще надати держоргану довідку, оформлену нещодавно. Наприклад, в термін до 10 днів до моменту звернення, адже за місяць може з’явитись кримінальне провадження.

Термін дії довідки про несудимість при оформленні документів для опіки, усиновлення, створення прийомної сім’ї

Наступний варіант розвитку подій - вирішення питань, пов'язаних з опікою, піклуванням або усиновленням. Тут теж необхідна довідка. Зазвичай, в цій ситуації термін дії довідки щодо несудимості становить не більше 1 місяця. Більш точну інформацію варто дізнатися в самих органах опіки, піклування, організації, котра проводить усиновлення. Відповідальні працівники цих структур точно скажуть, скільки буде дійсна довідка про несудимість та точний термін дії

Отже, нам вдалось з'ясувати, як виглядає довідка про несудимість і де її взяти. Крім того, ми проаналізували термін дії та з'ясували, скільки діє довідка про відсутність судимості в тій чи іншій ситуації. Як бачимо, немає єдиної відповіді на це питання. Краще уточнювати термін дії там, куди вона буде пред'являтись. Лише в цьому випадку можна точно знати. Отже, висновок такий: чим свіже довідка по несудимості, тим менша ймовірність того, що її вважатимуть недійсною. Тому краще всього замовляти її незадовго до звернення в той чи інший орган або установу.

Якщо у вас виникають інші питання щодо терміну довідки, що підтверджує несудимість, ви можете швидко отримати консультацію нашого фахівця за нижче вказаними телефонами.

Як за 5 хвилин замовити термінову довідку про несудимість?

1. Пишете замовлення на Вайбер, або Вотсап, або Телеграм на номер +38 095 531 63 80; 
2. вишліть нам фото паспорта;
3. позначте термін і мету, наприклад, тендер, та адресата поштою (країна, населений пункт, номер поштового відділення, мобільний і ПІБ).

 

 

Автор статті

Олександр Слободян

Користувачі електронної системи ProZorro починають опановувати нововведення й ніяк не складуть зрозумілої для себе «картинки». Не розуміють, що, як і чому їм потрібно робити під час здійснення допорогових закупівель. Тому далі, оминаючи суху юридичну мову, але не відмовляючись від правового механізму, ми заповнимо прогалини у їхніх знаннях, аби допомогти пересічним замовникові та учасникові відстежити «діаграму» допорогових закупівель.

Порядок здійснення допорогових закупівель — правила роботи електронної системи закупівель

Замовникові передусім необхідно зрозуміти, що всі закупівлі поділяють на дві великі частини —  допорогові та надпорогові закупівлі. Ключова різниця в тому, що допорогові не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі», їх проводять за доволі гнучкими правилами. Замовник сам визначає, який перелік документів учасники мають надати для участі в торгах. Але і в першому, і в другому випадках є фіксовані строки на запитання, подання пропозицій і оскарження, тож для успішного проведення закупівлі важливо виконувати все вчасно.

Запропонований Наказом № 35 механізм проведення допорогових закупівель закладено в електронну систему. Саме на правах адміністратора електронної системи закупівель ДП «Зовнішторгвидав України» (нині — ДП «Прозорро») й розробило Порядок № 35 для користувачів, котрі мають бажання з метою досягнення економії при здійсненні відповідної закупівлі використовувати електронну систему ProZorro відповідно до встановлених Наказом № 35 правил роботи системи. Порядок здійснення допорогових закупівель (правила роботи системи) закріплено адміністратором веб-порталу ProZorro в однойменному Наказі №35, а використання цього документа є обов’язковою умовою проведення допорогових закупівель через електронну систему. Отже, сподіваємося, що в питанні, для чого саме існує Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 №35, ми розібралися .За яких умов використовують Порядок здійснення допорогових закупівель? Вище вже було сказано, що Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 № 922-VIII не регулює механізму здійснення допорогових закупівель та не містить поняття «допорогова закупівля» . Саме в Наказі № 35 наведено даний термін та надано його визначення, а саме визначення терміна «допорогова закупівля» не містить нижніх граничних цінових меж.

Водночас Наказом № 35 визначено найнижчий (граничний) вартісний поріг очікуваної вартості предмета закупівлі, який може встановити замовник аби провести закупівлю із застосуванням електронної системи закупівель: Очікувана вартість закупівлі не може бути меншою 3 000 гривень (абзац третій підпункту 6.4 Наказу № 35).

Наказ № 35 встановлює вартісне обмеження очікуваної вартості предмета закупівлі. Щоб здійснити закупівлю з використанням електронної системи закупівель, її очікувана вартість має дорівнювати 3 000 гривень або бути більшою за 3 000 гривень. Окрім цього, використовувати електронну систему ProZorro для конкурентного відбору постачальника можуть інші зацікавлені суб’єкти на добровільних засадах. Таке право надає їм адміністратор електронної системи закупівель.

У чому відмінність між Порядком здійснення допорогових закупівель, затвердженим наказом  ДП «Зовнішторгвидав України», та Порядком здійснення допорогових закупівель,  затвердженим внутрішнім розпорядчим документом організації?

Замовники та учасники часто не зовсім розуміють, для чого та як застосовувати Порядок здійснення допорогових закупівель (Наказ ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.16 № 35), та чи є відмінність між цим Порядком та порядками, положеннями чи рекомендаціями щодо здійснення допорогових закупівель, які діють в організаціях замовників.

Також адміністратор цим Порядком здійснення допорогових закупівель закріпив за собою можливість внесення змін до нього в односторонньому порядку (про що йшлося вище в даній статті). Тобто якщо ДП «Прозорро» вирішить змінити регламент, удосконалити чи запропонувати інший функціонал, то користувачам (замовникам, учасникам, тим, хто здійснює закупівлю через електронну систему на добровільних засадах) доведеться прийняти відповідні зміни та використовувати їх у роботі .Часто в замовників виникає питання щодо того, чи можуть вони вносити зміни до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.16. №35. Ні, вони цього робити не можуть, і вище пояснено чому. Натомість за бажання для врегулювання своєї закупівель в електронній системі закупівель замовник може розробити та затвердити свій власний внутрішній документ (наприклад «Положення про здійснення допорогових закупівель», «Порядок проведення допорогових закупівель» тощо) і затвердити його наказом керівника організації. У нашій країні такі дії замовника є його правом, а не обов’язком. Водночас замовника може зобов’язати розробити локальне положення про порядок проведення торгів через електронні системи його орган управління. Деякі замовники вже розробили та використовують чи розробляють таке положення. В деяких випадках замовник має право самостійно вирішувати, чи затверджувати йому таке Положення/Порядок/Регламент у своїй організації. За таких обставин виникає питання: якщо не обов’язково, тоді навіщо взагалі щось робити? Дійсно, у службових осіб замовника [які (за старою схемою) виконують свої прямі службові обов’язки, передбачені посадовою інструкцією] позапланові доручення керівництва, завдання нормалізувати роботу установи.

Окрім цього, такі дії дадуть змогу самим працівникам удосконалити для себе механізм застосування допорогової закупівлі. Наприклад, у даному внутрішньому розпорядчому документі замовник може/має право, але не зобов’язаний залежно від власних потреб/специфіки на свій розсуд зафіксувати:

• вартісні межі очікуваної вартості предмета закупівлі, за яких він здійснюватиме відповідну допорогову закупівлю з використанням електронної системи закупівель та за яких здійснюватиме таку закупівлю в результаті укладення прямого договору без застосування електронної системи;
• визначити види товару (товарів), послуги (послуг) та робіт, потребу в яких для організації забезпечують виключно в результаті укладення прямого договору;
• конкретизувати термін проведення періоду кваліфікації учасника з урахуванням термінів, передбачених пунктами 9.4 і 9.5 Наказу № 35, а саме: замовник зобов’язаний завершити закупівлю підписанням договору або відміною закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій, адже самим Наказом:
• передбачити можливість укладення прямого договору, якщо було двічі відмінено допорогову процедуру через відсутність учасників;
• зазначити, яким чином замовник відображатиме технічні, якісні вимоги до предмета закупівлі тощо (можливо, це буде документація допорогової закупівлі, загальна специфікація чи цей документ матиме іншу назву);
• зазначити, що під час проведення допорогової закупівлі з використанням електронної системи закупівель замовник одночасно з оголошенням розміщує документацію допорогової закупівлі, проект договору;
• конкретизувати терміни уточнень, подання пропозицій учасниками, терміни укладення договору про закупівлю;
• дозволити учасникам дозавантажувати в систему документи, яких не вистачає, вже після проведення аукціону, обмеживши таку можливість часовими проміжками;
• встановити для переможця обов’язок надати документи, які він подав у систему в складі пропозиції, також у паперовому вигляді;
• встановити перелік документів, які надає лише переможець закупівлі .Ми запропонували вашій увазі лише приклади положень, які можна зафіксувати в регламенті використання електронної системи закупівель при здійсненні допорогової закупівлі, затвердженому розпорядчим документом.

Ми вже розповіли в даній публікації, що питання проведення допорогових закупівель не регламентовано Законом України «Про публічні закупівлі». Тому замовників і учасників турбує ступінь відповідальності при здійсненні таких закупівель. Наказ ДП «Зовнішторгвидав України» № 35 є локальним актом згаданого державного підприємства, а не нормативно-правовим актом, тому встановлення ступеня відповідальності не входить до компетенції державного підприємства. Відповідальність за порушення Порядку здійснення допорогової закупівлі для користувачів електронної системи закупівель може настати лише в тому випадку, якщо таку відповідальність закріплено на законодавчому рівні. Проте використання цього документа є обов’язковою умовою здійснення закупівель через електронну систему закупівель. На даному етапі впровадження електронної системи закупівель при здійсненні допорогової закупівлі йдеться про настання адміністративної відповідальності за ст. 16414 КУпАП за недотримання посадовою особою (уповноваженою особою) замовника порядку оприлюднення документів у сфері публічних закупівель.

Ірина Антонова,

спеціаліст у сфері публічних (державних) закупівель

Журнал «Радник в сфері  державних закупівель»

 

Що являє собою Типова антикорупційна програма юридичної особи

Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Типову антикорупційну програму юридичної особи. 

Тепер юридичні особи, визначені у ч. 2 ст. 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі цієї Типової антикорупційної програми юридичної особи.

Слід зазначити, що Антикорупційна програма має встановлювати стандарти і вимоги не нижчі, аніж передбачено Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та Типовою Антикорупційною програмою юридичної особи.

Антикорупційна програма застосовується юридичною особою у її правовідносинах з діловими партнерами, органами держвлади, органами місцевого самоврядування тощо.

Заходи щодо виконання Антикорупційної програми

Здійснення заходів щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми в межах своїх повноважень провадять:

• засновники (учасники) юридичної особи (далі – засновники (учасники));
• керівник юрособи (далі – керівник);
• посадова особа юрособи, що відповідає за реалізацію Антикорупційної програми (далі – Уповноважений);
• посадові особи юрособи всіх рівнів та інші працівники (далі – працівники).

Корупційні ризики в діяльності юридичних осіб

Юридична особа не менше 1 разу на рік здійснює внутрішню оцінку своїх корупційних ризиків.

Антикорупційні заходи у діяльності юридичної особи

Юридична особа забезпечує розробку, вжиття заходів, необхідних, достатніх для запобігання, виявлення, протидії корупції.

Антикорупційні заходи включають:

•  періодичну оцінку корупційних ризиків у діяльності юридичної особи;
• антикорупційні стандарти і процедури.

Основні антикорупційні стандарти і процедури юридичної особи:

• вступний інструктаж для нових працівників щодо змісту Антикорупційної програми, проведення навчальних заходів з питань запобігання, протидії корупції;
• антикорупційна перевірка ділових партнерів юридичної особи;
• положення щодо обов’язкового дотримання Антикорупційної програми в трудових договорах, положеннях про структурні підрозділи, правилах внутрішнього розпорядку, договорах;
• критерії обрання ділових партнерів;
• обмеження щодо підтримки юридичною особою політичних партій, здійснення благодійної діяльності;
• механізм повідомлення про виявлення ознак порушення Антикорупційної програми, ознак вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, а також конфіденційність таких повідомлень та захист викривачів;
• здійснення Уповноваженим та працівниками функцій щодо запобігання корупції в діяльності юридичної особи;
• процедура розгляду повідомлень викривачів, включаючи внутрішнє розслідування і накладення дисциплінарних стягнень;
• норми професійної етики та обов’язки і заборони для працівників відповідно до Антикорупційної програми;
• механізми запобігання і врегулювання конфлікту інтересів;
• обмеження щодо подарунків;
• нагляд і контроль за дотриманням вимог Антикорупційної програми.

Можна визначити додаткові антикорупційні стандарти і процедури юридичної особи, опис яких повинен міститися в Антикорупційній програмі.

Порядок проведення внутрішніх розслідувань відповідно до Антикорупційної програми

У разі надходження повідомлення або виявлення ознак порушення Антикорупційної програми працівником, ознак вчинення працівником корупційних, пов’язаних з корупцією правопорушень, Уповноважений повідомляє про це керівника юридичної особи, котрий вживає заходів, передбачених Антикорупційної програмою.

У разі надходження повідомлення або виявлення ознак порушення вимог Антикорупційної програми керівником, ознак вчинення корупційного, пов’язаного з корупцією правопорушення Уповноважений повідомляє засновників (учасників).

У разі надходження повідомлення, виявлення фактів про вчинення Уповноваженим корупційного, пов’язаного з корупцією правопорушення, порушення вимог Антикорупційної програми, керівник повідомляє засновників (учасників) юридичної особи.

Внутрішнє антикорупційне розслідування юридичної особи

Внутрішнє розслідування проводиться у випадках, коли надана, виявлена інформація стосується конкретних осіб, містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Внутрішнє розслідування призначається керівником і здійснюється комісією. Порядок проведення внутрішніх розслідувань відповідно до Антикорупційної програми, затверджується керівником.

До складу комісії обов’язково включається Уповноважений за винятком випадків, коли розслідування призначається за наслідками виявлення фактів чи отримання інформації про вчинення Уповноваженим корупційного, пов’язаного з корупцією правопорушення, порушення вимог Антикорупційної програми.

Матеріали проведених внутрішніх розслідувань зберігаються в архіві Уповноваженого не менше 5 років.

Якщо за результатами внутрішнього розслідування на Уповноваженого накладається дисциплінарне стягнення, то про це письмово повідомляється Національне агентство з питань запобігання корупції у 2 денний строк з дати накладення стягнення.

Правовий статус Уповноваженого з Антикорупційної програми юридичної особи

Уповноважений з Антикорупційної програми призначається засновниками (учасниками) або керівником юридичної особи відповідно до законодавства про працю і установчих документів юридичної особи.

Про звільнення особи з посади Уповноваженого керівник юридичної особи письмово повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції протягом 2 робочих днів та забезпечує невідкладне подання нової кандидатури на дану посаду.

Головним завданням Уповноваженого з Антикорупційної програми є підготовка, забезпечення реалізації, контроль за здійсненням заходів щодо запобігання, протидії і виявлення корупції.

Уповноважений реалізує свої права і обов’язки безпосередньо. До виконання своїх функцій Уповноважений може залучати (за згодою керівника) інших працівників юридичної особи.

У разі створення окремого структурного підрозділу Уповноваженого він реалізує свої права і обов’язки безпосередньо. До виконання своїх функцій Уповноважений може залучати працівників підпорядкованого йому структурного підрозділу, (за згодою керівника) інших працівників юридичної особи. Структурний підрозділ Уповноваженого створюється і ліквідовується наказом керівника. Працівники структурного підрозділу призначаються на посади і звільняються з посад (у разі розірвання трудового договору з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників)) за згодою Уповноваженого.

Уповноважений не рідше ніж 1 раз на рік в терміни і у порядку, визначені засновниками (учасниками), керівником, готує звіт про результати виконання Антикорупційної програми (далі – Звіт).

Звіт Уповноваженого з Антикорупційної програми юридичної особи

У разі наявності Уповноважених у відокремлених філіях, підрозділах, дочірніх підприємствах, Уповноважений забезпечує підготовку зведеного Звіту.

Звіт повинен включати інформацію щодо:

• стану виконання заходів за Антикорупційною програмою;
• результатів впровадження цих заходів;
• виявлених порушень вимог Закону, Антикорупційної програми і заходів для усунення таких порушень;
• кількості, результатів проведених перевірок, внутрішніх розслідувань;
• фактів перешкоджання належному виконанню Уповноваженим своїх функцій, встановлення для нього необґрунтованих обмежень, випадків втручання у його діяльність з боку третіх осіб.
• пропозицій та рекомендацій.{jcomments on}

 

Автор статті

Олександр Слободян