Що таке коди економічної класифікації видатків бюджету (кекв)

Видатки державного та місцевих бюджетів відіграють важливу роль у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку регіонів та країни в цілому. Сутність та розподіл видатків бюджету відображаються в їх класифікації. Однією з видів бюджетної класифікації видатків є економічна, яка призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, що здійснюють відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету [2]. Видатки з коштів державного і місцевих бюджетів розпорядники та одержувачі бюджетних коштів здійснюють згідно з нормами Бюджетного кодексу України [1] та Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі — Закон № 922) (якщо сума закупівлі дорівнює або перевищує встановлені цим законом сумарні межі), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави і територіальної громади. У Законі № 922 використано поняття «замовники», якими за текстом цього закону є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, та мають певні, визначені Законом № 922, ознаки. Отже, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів у розумінні Закону № 922 є замовниками, тому в подальшому в даній публікації використовуватимемо поняття «замовники».

Визначення предмета закупівлі та його економічної сутності при плануванні закупівель

Перед початком здійснення видатків замовники визначають економічну сутність та найменування предмета закупівлі для товарів, робіт і послуг. Спосіб визначення замовником предмета закупівлі, згідно з положеннями Закону № 922, встановлюється відповідно до вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (надалі —  Наказ № 454) [4].Для визначення предмета закупівель за товарами, роботами або послугами відповідно до Наказу № 454 передбачено застосування різних класифікаторів, стандартів і будівельних норм (див. рис. 1).Відповідно до найменування та виду предмета закупівлі визначають його економічну сутність та відповідний код на підставі Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (надалі — Інструкція № 333) [2]. Коди економічної класифікації видатків (надалі — КЕКВ) можна розподілити на групи залежно від того, що є предметом закупівлі: товари, роботи або послуги.

Замовники для здійснення платежів за товари, роботи і послуги подають до органів Державної казначейської служби України (надалі — органи Казначейства) підтвердні документи, на підставі яких ті реєструють бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі з рахунків замовника. Органи Казначейства здійснюють контроль за правильністю взятих зобов’язань певним асигнуванням та перевіряють, щоб економічна сутність майбутнього платежу, визначена в підтвердних документах замовника, відповідала КЕКВ, який зазначають відповідно до вимог Інструкції № 333. В окремих випадках при визначенні КЕКВ для предмета закупівлі між замовниками та органами Казначейства при реєстрації бюджетних зобов’язань та здійсненні оплати за товари, роботи і послуги виникають спірні питання щодо правильності визначення сутності платежу залежно від його специфіки, вартості тощо.

Особливості визначення КЕКВ залежно від предмета закупівлі (товар або послуга)

Перед початком здійснення закупівлі, згідно з положеннями Закону № 922, замовник оприлюднює на веб-сайті електронної системи закупівель річний план або додаток до нього [3], в яких обов’язково повинно бути визначено найменування предмета закупівлі та відповідний для цієї закупівлі КЕКВ.В окремих випадках при закупівлі товару може бути здійснена закупівля супутніх послуг (або при закупівлі певних послуг може бути здійснена оплата товарів, які необхідні для надання таких послуг). Розглянемо далі особливості визначення предмета закупівлі договору та відповідних КЕКВ.

проведення видатків за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» або 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (залежно від вартості обладнання). Для здійснення оплати за таким договором серед підтвердних документів повинна бути накладна на придбання товару.

Ситуація 1

У замовника виникла потреба придбати обладнання та провести його монтаж у службовому приміщенні. Якщо (відповідно до пункту 5 Наказу № 454 [4]) під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачено також закупівлю послуги, пов’язаної з постачанням цих товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), то в такому разі предметом закупівлі є товари за умови, що вартість такої послуги не перевищує вартості самих товарів. Отже, укладаючи договір про закупівлю, замовник може визначити предметом закупівлі, наприклад, обладнання, тобто як товар, та запланувати

Ситуація 2

Замовник укладає договір на закупівлю послуг з поточного ремонту службового автомобіля, для проведення якого необхідна заміна деяких запчастин автомобіля. При цьому замовник може визначити предмет закупівлі договору як послугу та запланувати проведення видатків за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Однак у вартість цієї послуги буде включено вартість запчастин (товарів), які необхідні для проведення поточного ремонту транспортного засобу. Звичайно ж, це можливо в тому випадку, якщо вартість зазначених послуг є більшою від вартості товарів (у даному випадку запчастин). Для здійснення оплати за договором серед підтвердних документів повинен бути акт приймання-передачі наданих послуг.

Замовник повинен контролювати чіткість та правильність визначення в усіх підтвердних документах предмета закупівлі та відповідність йому певного КЕКВ.

Визначення КЕКВ залежно від вартості предмета закупівлі

Придбання товару може бути заплановане за різними КЕКВ залежно від вартості такого товару, навіть якщо згідно з ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» цей предмет закупівлі має одне найменування. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» суб’єкти державного сектору зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 6 000 грн, та строк використання яких перевищує один рік [5].У практичній діяльності видатки на придбання малоцінних предметів, які мають нетривалий термін використання, здійснюють за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», а дороговартісних предметів довгострокового користування — за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Отже, якщо предметом закупівлі є товар, вартість якого перевищує 6 000 грн (без ПДВ), то закупівлю такого товару зазвичай планують за КЕКВ 3110, якщо ж менше, то — за КЕКВ 2210.Однак, зважаючи на те, що предмет закупівлі визначається відповідно до Наказу № 454, то, наприклад, вартість одиниці обладнання, що має один код за ДК 021:2015, може бути як нижча від 6 000 грн (без ПДВ), так і вища цієї суми. Тому в разі потреби при заповненні річного плану закупівлі замовник може зазначити два КЕКВ (2210 та 3110).

Застосування КЕКВ для робіт або послуг

Відповідно до Закону № 922 поточний ремонт є послугою, тому й видатки на закупівлю послуг з поточного ремонту повинні здійснюватись за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».Однак на практиці можуть бути випадки, коли відповідно до кошторису доходів та видатків заплановано кошти на поточний ремонт за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», тобто послуги, а замовник визначає таке найменування предмета закупівлі, яке за сутністю необхідно віднести до капітального ремонту (тобто робіт), видатки за яким повинні здійснюватись за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт». Тому при визначенні предмета закупівлі замовникові потрібно зважати на те, яку саме економічну сутність послуг (робіт) закладено в даному предметі закупівлі та за яким КЕКВ для оплати цих видатків заплановано кошти в кошторисі доходів та видатків.

Перерозподіл коштів між КЕКВ

Інколи трапляються випадки, коли замовникові потрібно здійснити закупівлю не за тим КЕКВ, за яким виділено кошти в кошторисі. Наприклад, якщо змінилась економічна сутність закупівлі або кошти заплановано за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» як для закупівлі основних засобів (вартістю більше 6 000 грн без ПДВ за одиницю), але до моменту реального здійснення закупівлі вартість предмета закупівлі знизилась, або ж навпаки — кошти виділяли за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», а вартість підвищилась. У такому разі замовник може здійснити перерозподіл коштів між різними КЕКВ (наприклад, 3110 і 2210), який оформлюють довідкою про зміни кошторису, що містить відповідну суму зі знаком «-» за тим КЕКВ, з якого потрібно «зняти» ці кошти, та позитивну суму щодо КЕКВ, який дійсно відповідає економічній сутності предмета закупівлі.

Задля уникнення ситуації, коли під час проведення торгів учасник понизив ціну за одиницю товару, яка в результаті стала меншою 6 000 грн без ПДВ за одиницю, або ж під час виконання уже укладеного договору ціна за одиницю товару під впливом інфляції зросла, доцільно ще на етапі планування процедури передбачити в річному плані закупівель два види кодів економічної класифікації видатків: і КЕКВ 3110, і КЕКВ 2210. Дійти висновку, що вказані дії замовника не суперечитимуть чинному законодавству, дає можливість те, що нормативними документами не встановлено обов’язку для замовника вказувати в річному плані виключно лише той КЕКВ, де заплановані/наявні кошти для здійснення видатків. Таким чином, якщо ціна за одиницю товару в результаті проведення закупівлі, наприклад, знизиться, то замовник зможе здійснити перерозподіл коштів між різними КЕКВ (3110 і 2210), при цьому інформація в річному плані не суперечитиме економічній сутності платежу, за яку відповідає той чи інший вид КЕКВ.

Один предмет закупівлі, але два види КЕКВ

Також доволі часто в замовника виникає необхідність придбати певний товар, при цьому такий предмет закупівлі визначено за одним кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (четвертий знак за кодом CPV за ДК 021:2015), а видатки заплановано здійснювати як за КЕКВ 2210, так і за КЕКВ 3110, що пов’язано з різними цінами за одиницю товару залежно від його виду. Тож як діяти замовникові в такому випадку: у тендерній документації до процедури «відкриті торги» передбачити два договори (один за КЕКВ 2210, інший за КЕКВ 3110) чи один? Виходячи зі змісту Закону № 922, договір про закупівлю, за результатами проведення процедури закупівлі, укладають з переможцем один, а не декілька, при цьому законодавство не містить обмежень щодо здійснення видатків за договором лише за одним видом КЕКВ. Таким чином, при затвердженні річного плану закупівель у ньому необхідно лише вказати всі КЕКВ, за якими заплановано здійснювати певну процедуру закупівлі. Не потрібно укладати окремі договори про закупівлю одного й того ж предмета закупівлі залежно від видів КЕКВ. Що стосується технічних аспектів роботи майданчиків, то, наприклад, електронний майданчик Smarttender.biz при створенні річного плану закупівель надає можливість обрати декілька КЕКВ (див. рис. 2), у результаті чого обрані КЕКВ відображаються в річному плані.

Контроль за дотриманням застосування КЕКВ

Контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, яке передбачає, що бюджетні кошти використовують тільки на те, що визначено бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, здійснюють переважно органи Державної казначейської служби України [на етапі попередньої та поточної перевірки документів замовників, тобто при реєстрації бюджетних (фінансових) зобов’язань та оплаті платіжних доручень], а також органи Державної аудиторської служби України (після проведення бюджетних видатків) на підставі Бюджетного кодексу України та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю». Однак передусім контроль за проведенням бюджетних видатків, зокрема за їх законністю та доцільністю, повинні здійснювати замовники. Контрольні органи у питанні щодо застосування КЕКВ перевіряють правильність їх визначення, відповідність КЕКВ в усіх підтвердних документах та річному плані закупівель (або додатку до нього), а також відповідність платежів взятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням. За допущення порушень під час виконання державного та місцевих бюджетів за видатками Бюджетним кодексом України [1] передбачено відповідальність замовників та заходи впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства, які застосовують уповноважені органи до замовників.

Олена Жадан,

головний спеціаліст з дотримання законодавства у сфері державних закупівель ГУДКСУ в Запорізькій області

Журнал «Радник у сфері державних закупівель»

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Додати коментар

nova poshta

Контакти

м.Київ, пров. Іпсилантіївський, 3, оф. 2

Підписатись на новини

Введіть email і ми відправимо Вам більше інформації

© 2013 - 2024. Юридична консалтингова компанія "САЛЕКС"

Пошук