Ефективне здійснення економічних реформ потребує довгострокових інвестицій, що обумовлює вдосконалення моделей залучення інвестиційних ресурсів для вітчизняної економіки. Потенційними механізмами акумулювання та залучення інвестиційних ресурсів можуть стати інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).
В умовах ринкової економіки мобілізація і перерозподіл грошових коштів між учасниками економічних відносин здійснюється на фінансовому ринку, одним із сегментів якого є фондовий ринок. В той час, коли в українців на руках знаходяться за різними оцінками від 60 до 80 млрд. дол. США, держава регулярно «побирається» за кордоном. Постають питання, навіщо нам фінансовий ринок, навіщо нам фондовий ринок?
Директор Юридичної консалтингової компанії «САЛЕКС» Олександр Слободян дав відповіді на ці та інші актуальні питання в своїй дисертації на тему «Цивільно-правове регулювання управління пайовим інвестиційним фондом» на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук. Захист відбувся 12 червня 2013 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. За результатами голосування всі присутні на засіданні члени спеціалізованої вченої ради проголосували «за». Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проблем цивільно-правового регулювання управління пайовим інвестиційним фондом. Для ознайомлення із основними положення дисертації подається текст автореферату. Повний текст дисертації читайте за посиланням
https://salex-lcc.com.ua/blog-ua/118-tsivilno-pravove-regulyuvannya-upravlinnya-pajovim-investitsijnim-fondom.html
Наша безкоштовна бібліотека по інвестуванню знаходиться в розділі "Наші публікації"
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО
СЛОБОДЯН Олександр Анатолійович
УДК 374.4 (477)
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УПРАВЛІННЯ
ПАЙОВИМ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ФОНДОМ
спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Київ – 2013
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.
Науковий керівник - кандидат юридичних наук
Венецька Марина Віталіївна,
Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, старший науковий співробітник відділу проблем цивільного, підприємницького і трудового права
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України
Луць Володимир Васильович,
Академія муніципального управління,
завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін;
кандидат юридичних наук, доцент
Воловик Владислав Валерійович,
Київський університет туризму, економіки і права,
доцент кафедри цивільного права та правового забезпечення туризму.
Захист відбудеться «12» червня 2013 року о «12» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 при Інституті держави і прав ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
Автореферат розісланий «08» травня 2013 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат юридичних наук О.О. Кваша
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки перерозподіл фінансових ресурсів між учасниками економічних відносин здійснюється на фінансовому ринку, одним із сегментів якого є фондовий ринок.Ефективне здійснення економічних реформ потребує довгострокових інвестицій, що обумовлює пошук нових шляхів залучення інвестиційних ресурсів у вітчизняну економіку. Потенційними механізмами залучення, акумулювання і перерозподілу інвестиційних ресурсів покликані стати інститути спільного інвестування, найбільш поширеними з яких в Україні є пайові інвестиційні фонди.
Впродовж останнього десятиліття вітчизняне спільне інвестування розвивалось інтенсивно. Існує чимало наукових праць, матеріалів доповідей, конференцій, основна увага в яких приділяється економічним та інвестиційним аспектам спільного інвестування, а не правовим проблемам. Цивільно-правові аспекти діяльності пайового інвестиційного фонду не досліджені, що свідчить про існування комплексу проблем наукового-практичного характеру.
Інститут управління пайовим інвестиційним фондом має важливе соціально-економічне значення, оскільки передбачає залучення вільних коштів індивідуальних інвесторів з подальшим їх інвестуванням в різноманітні активи. Рівень розвитку пайових інвестиційних фондів впливає на життєвий рівень населення та вирішення соціально-економічних проблем.
Проблеми цивільно-правового регулювання управління майном розглядаються в працях багатьох науковців, зокрема, С.В. Артеменка, М.В. Венецької, Ю.В. Вітки, В.В. Воловика, Н.В. Дроздової, І.В. Жилінкової, О.Р. Кібенко, О.В. Кохановської, С.С. Кравченка, Ю.В.Курпас, І.М. Кучеренко, А.В. Луць, В.В. Луця, Р.А. Майданика, В.В. Посполітака, О.В. Розгон, І.Ф. Севрюкової, О.Е. Сімсон, С.О. Сліпченка, М.М. Слюсаревського, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Р.О. Стефанчука, В.П. Харицького, Г.Г. Харченка, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки, С.І. Шимон, В.Л. Яроцького та інших. Окремі аспекти цивільно-правового регулювання управління пайовим інвестиційним фондом досліджували О.М. Гнатів, Ю.М. Жорнокуй, В.В. Мазнєва, М.В. Мащенко та інші. У 2000 році була захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук В.М. Бутузова, присвячена попередникам пайових інвестиційних фондів – інвестиційним фондам та компаніям. Однак пайовий інвестиційний фонд поки що не виступав окремим предметом дисертаційних досліджень. Зокрема, потребують дослідження проблеми управління пайовим інвестиційним фондом, визначення місця договору управління пайовим інвестиційним фондом в системі цивільно-правових договорів та визначення особливостей права спільної часткової власності на пайовий інвестиційний фонд. У цивільно-правовій науці немає єдиної позиції щодо вирішення проблеми визнання пайового інвестиційного фонду об'єктом цивільних правовідносин. Потребують розгляду особливості суб'єктного складу, предмету договору управління пайовим інвестиційним фондом, а також особливості змісту договірного правовідношення та порядку укладення зміни і припинення договору управління пайовим інвестиційним фондом. У цивілістичних дослідженнях не проводилось юридичної характеристики договору управління пайовим
2
інвестиційним фондом. На особливу увагу заслуговують питання правового статусу та відповідальності сторін за договором управління пайовим інвестиційним фондом та захисту прав учасника пайового інвестиційного фонду як «слабшої» сторони цього договору. Досі не дослідженою залишається цивільно-правова природа інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду та особливості виникнення, передачі і припинення прав на них.
Все вищенаведене обумовлює актуальність і важливість комплексного дослідження проблем цивільно-правового регулювання управління пайовим інвестиційним фондом, яке сприятиме вдосконаленню вітчизняного цивільного законодавства та правозастосовної діяльності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження було виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Актуальні проблеми охорони і захисту цивільних прав та інтересів в цивільному праві України», реєстраційний номер РК 0108U009965.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних засад цивільно-правового регулювання управління пайовим інвестиційним фондом та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення вітчизняного законодавства в сфері спільного інвестування.
Виходячи з мети дослідження, автором були поставлені такі задачі:
- виявити особливості пайового інвестиційного фонду як об'єкту цивільних правовідносин;
- дослідити правову природу управління пайовим інвестиційним фондом;
- охарактеризувати договір управління пайовим інвестиційним фондом та визначити його місце в системі цивільно-правових договорів;
- виявити особливості укладення, зміни, виконання та припинення договору управління пайовим інвестиційним фондом;
- розглянути правовий статус та відповідальність сторін за договором управління пайовим інвестиційним фондом;
- дослідити правову природу інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду, особливості виникнення, передачі і припинення прав на них;
- розглянути правове регулювання складу і структури активів пайового інвестиційного фонду;
- розробити рекомендації щодо застосування чинного законодавства та його подальшого вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при управлінні пайовим інвестиційним фондом.
Предметом дослідження є законодавство України та зарубіжних країн, що регулює управління пайовим інвестиційним фондом.
Методи дослідження. З метою забезпечення всебічності і об’єктивності дисертаційного дослідження автором комплексно застосовувалися різні наукові методи. Це забезпечило охоплення теоретико-практичних проблем управління пайовим інвестиційним фондом. Застосування історичного методу допомогло дослідити історію виникнення і розвитку пайових інвестиційних фондів в Україні.
3
Використання системно-структурного методу дозволило визначити місце пайового інвестиційного фонду в системі об’єктів цивільних прав. Шляхом застосування логічного методу аналізу проаналізовано законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регламентують управління пайовим інвестиційним фондом. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства стало можливим завдяки використанню методів аналізу і синтезу. Метод порівняльного правознавства використовувався для вивчення досвіду правового регулювання управління інвестиційними фондами в інших країнах. За допомогою догматичного методу автор виявив невідповідність правових норм суті регульованих ними правовідносин. Дослідити правові категорії в цивільному законодавстві, що регулює управління пайовим інвестиційним фондом, стало можливим завдяки застосуванню логіко-семантичного методу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проблем цивільно-правового регулювання управління пайовим інвестиційним фондом.
Наукова новизна отриманих результатів конкретизована в низці положень, висновків, пропозицій, найважливішими серед яких є такі:
вперше:
– обґрунтовано, що основу управління пайовим інвестиційним фондом становить правовідношення компанії з управління активами з учасниками пайового інвестиційного фонду, в якому пайовий інвестиційний фонд є самостійним об’єктом цивільних правовідносин. Частка учасника пайового інвестиційного фонду не може вважатись самостійним об’єктом цивільних правовідносин. Управління пайовим інвестиційним фондом неможливе з позицій управління частками його учасників;
– визначено місце договору управління пайовим інвестиційним фондом в системі цивільно-правових договорів, а саме, договір управління пайовим інвестиційним фондом містить ознаки двох родових договорів: договору управління майном і договору про надання фінансових послуг. За спрямованістю мети його встановлення договір управління пайовим інвестиційним фондом належить до цивільно-правових договорів з надання послуг;
– зроблено висновок, що договір управління пайовим інвестиційним фондом є окремим різновидом договору управління майном з притаманними йому особливостями суб’єктного складу, предмету, особливостями змісту договірного правовідношення та особливим порядком укладення, зміни і припинення;
– запропоновано розуміння договору управління пайовим інвестиційним фондом як ризикового договору. Компанія з управління активами не вправі гарантувати інвесторам майбутню дохідність пайового інвестиційного фонду, але вона прикладає максимальні зусилля до управління і при цьому не обтяжена досягненням конкретного фінансового результату. Ставши учасником пайового інвестиційного фонду, інвестор фактично позбавлений чітких гарантій збереження свого майна;
– виявлено недоцільність існування додаткового реєстру осіб, які мають намір здійснювати аудиторську діяльність у сфері спільного інвестування, який веде Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України у передбаченому законодавством порядку, оскільки даний порядок не встановлює особливих вимог до
4
аудиторських фірм чи аудиторів, відмінних від Порядку ведення реєстру аудиторських фірм та аудиторів, який здійснюється Аудиторською палатою України;
удосконалено:
– формулювання ознак пайових цінних паперів в ч. 1 ст. 195 ЦК України;
– вимоги до найменування компанії з управління активами шляхом зазначення у найменуванні та документах компаній з управління активами, що створені відповідно до закону, словосполучення «компанія з управління активами» та похідні від них».
набули подальшого розвитку:
– питання захисту прав учасника пайового інвестиційного фонду як «слабшої» сторони договору управління пайовим інвестиційним фондом. Вказується на необхідність розробки «обтяжливих умов», які не можуть бути включені в договір управління пайовим інвестиційним фондом;
– пропозиції ввести до складу активів пайового інвестиційного фонду майнові права інтелектуальної власності. З врахуванням оборотоздатності цих прав слід розробити модель управління ними в межах правової конструкції пайового інвестиційного фонду;
– встановлення на рівні нормативно-правового акту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України вимоги про створення інвестиційного комітету компанії з управління активами і включення до його складу спеціаліста, що володіє досвідом і професійними знаннями у сфері управління ризиками (ризик-менеджменту);
– положення, що структура суб’єктів управління пайовим інвестиційним фондом являє собою систему договірних правовідносин компанії з управління активами з відносно незалежними суб’єктами, що беруть участь в діяльності пайового інвестиційного фонду;
– визначення класифікації активів пайового інвестиційного фонду шляхом поділу на: прямо дозволені активи; інші активи, дозволені законодавством України з урахуванням обмежень, установлених Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» безпосередньо для конкретних типів та видів пайових інвестиційних фондів; активи, які не можуть входити до складу пайового інвестиційного фонду.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації висновки сприятимуть подальшому розвитку вчення про пайовий інвестиційний фонд в науці цивільного права, можуть використовуватись в навчальному процесі при викладанні курсів «Цивільне право України», «Підприємницьке право України», «Інвестиційне право України», «Правове регулювання фондового ринку», підготовці підручників, методичних рекомендацій для викладачів та студентів. Висновки і пропозиції, дисертаційного дослідження будуть цінними при вдосконаленні законодавства України, що регламентує діяльність пайових інвестиційних фондів, та сприятимуть розвитку практичної діяльності в сфері спільного інвестування.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки і положення дисертації доповідались на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 28 жовтня 2010 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми національного законодавства»
5
(м. Кіровоград, 7 грудня 2010 року), Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права» (м. Київ, 16 вересня 2010 року), Міжнародної наукової конференції «П'яті цивілістичні читання, присвячені 85-річчю з Дня народження професора О.А. Підопригори» (м. Київ, 31 березня 2011 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені в дев'яти наукових статтях, з яких сім опубліковано у наукових фахових виданнях, та у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою, задачами та методологічною базою дослідження. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з них 18 сторінок – список використаних джерел (192 найменування).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається зв'язок роботи з науковими програмами, мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, його методологічні засади, теоретична база, розкривається наукова новизна одержаних результатів, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наводяться дані щодо їх апробації.
Розділ 1 «Загальна характеристика пайового інвестиційного фонду» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Становлення та розвиток пайових інвестиційних фондів в Україні» розглянуто особливості впровадження і подальшого їх розвитку. Виявлено, що спільне інвестування завдячує своїй появі масовій приватизації, адже попередниками інститутів спільного інвестування виступили інвестиційні фонди та компанії. Причини низького рівня інвестиційної активності індивідуальних інвесторів на етапі створення пайових інвестиційних фондів обумовлювались особливостями приватизаційних процесів в Україні та відсутністю нормативно-правової бази, яка би регламентувала їхню діяльність. Повноцінно функціонувати пайові інвестиційні фонди стали після розробки і прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за сприяння учасників фондового ринку кількох десятків нормативно-правових актів, вкрай необхідних для впровадження пайових інвестиційних фондів. Фундаментом, на основі якого приймались підзаконні нормативно-правові акти, став Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Законодавство, що регламентує діяльність пайового інвестиційного фонду, знаходиться на етапі формування і складається переважно з нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Дисертант розглядає найбільш істотні особливості законодавства в цій сфері: законодавство у сфері спільного інвестування формувались шляхом рецепції зарубіжного законодавства; правовий режим пайового інвестиційного фонду регламентується переважно спеціальними нормативно-правовими актами; це
6
законодавство має комплексний характер, тобто правові норми формуються у комплексну групу, що обумовлюється особливістю предмета правового регулювання; переважна частина норм, що регламентує діяльність пайових інвестиційних фондів, закріплена в окремому нормативному юридичному акті – Законі України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Незважаючи на свою системність, це законодавство не має чіткої загальної концепції, одні й ті самі правовідносини по-різному регулюються нормами правових актів.
У підрозділі 1.2 «Правова природа управління пайовим інвестиційним фондом» розглянуто особливості правовідносин з управління ним. Правовідносини, пов’язані з управлінням пайовим інвестиційним фондом, носять міжгалузевий характер і включають цивільні, сімейні, адміністративні, фінансові та інші правовідносини. Основу правовідносин з управління пайовим інвестиційним фондом становлять цивільно-правові відносини – зобов’язальні відносини з управління майном та речово-правові відносини спільної часткової власності. Автор виокремив дві групи цивільних правовідносин – «внутрішні» правовідносини між учасниками пайового інвестиційного фонду та компанією з управління активами і «зовнішні» правовідносини, в яких перебувають учасники пайового інвестиційного фонду з третіми особами, а також компанія з управління активами – з третіми особами (депозитарій, зберігач цінних паперів та ін.). Предмет правовідносин з управління пайовим інвестиційним фондом має включати два об’єкти – вчинення компанією з управління активами юридичних та фактичних дій по управлінню та пайовий інвестиційний фонд. Що стосується правовідносин між учасниками пайового інвестиційного фонду, то вони мають однакові права, які посвідчуються емісійним цінним папером – інвестиційним сертифікатом.
Автором доведено, що управління пайовим інвестиційним фондом є різновидом управління майном в розумінні ЦК України з притаманними йому відмінностями і являє собою цивільно-правові відносини з характерним для них особливостями реалізації, предметом, суб’єктним і об’єктним складами.
В порівнянні із загальною моделлю управління майном, закріпленою в ЦК України, модель управління пайовим інвестиційним фондом не передбачає такого учасника як вигодонабувач, оскільки управління здійснюється на користь учасників. Участь вигодонабувача в управлінні пайовим інвестиційним фондом обмежувала би цивільну оборотоздатність цінних паперів пайового інвестиційного фонду. Особливістю суб’єктного складу управління пайовим інвестиційним фондом є також наявність багатьох суб’єктів на боці установника управління.
Управління пайовим інвестиційним фондом неможливе без структури суб’єктів управління, що являє собою систему договірних правовідносин компанії з управління активами з відносно незалежними суб’єктами, котрі беруть участь в діяльності пайового інвестиційного фонду.
Повноваження компанії з управління активами пайового інвестиційного фонду можна умовно поділити на кілька груп: а) повноваження, які виконуються нею особисто; б) повноваження, які в обов'язковому порядку підлягають передачі третім особам; в) повноваження, які компанія з управління активами вправі делегувати іншим суб’єктам.
7
Проведений дисертантом аналіз дає підстави стверджувати про відсутність особисто-довірчого характеру відносин між компанією з управління активами та учасниками пайового інвестиційного фонду та ризиковий характер цієї діяльності, що обумовлює необхідність посилення уваги законодавця до категорії ризику при розробці та прийнятті правових актів. Ризиковий характер діяльності пайового інвестиційного фонду вказує на потребу в специфічному правовому інструментарії забезпечення прав інвесторів (страхуванні відповідальності, ренкінгуванню спільного інвестування, створенню фондів гарантування інвестицій тощо).
У підрозділі 1.3 «Пайовий інвестиційний фонд як об’єкт цивільних правовідносин» проаналізовано особливості цього об’єкту цивільних правовідносин.
Встановлено, що участь пайового інвестиційного фонду в цивільному обороті обмежується законодавством і статусом його майна. Автор дійшов висновку, що пайовий інвестиційний фонд являє собою обмежено оборотоздатний об’єкт цивільних прав. Права інвесторів щодо майна пайового інвестиційного фонду є оборотоздатними, оскільки засвідчуються цінними паперами – інвестиційними сертифікатами. Управління пайовим інвестиційним фондом детально регламентує перелік майна, в яке управитель може інвестувати кошти спільного інвестування з урахуванням складу і структури активів пайового інвестиційного фонду, що обумовлюється диверсифікацією (мінімізацією і розподілом) ризиків.
Розкриття змісту частки пайового інвестиційного фонду автор здійснив з позицій теорії «ідеальної частки». Зокрема, доведено, що частка учасника пайового інвестиційного фонду означає умовний його поділ і сприяє визначенню величини кожного учасника в загальній масі. Ця величина залежить від первинно внесеного майна. Учасники мають частку у праві власності на спільне майно (пайовий інвестиційний фонд), а не конкретну частку пайового інвестиційного фонду. «Реальну» частку інвестор отримає, вийшовши з пайового інвестиційного фонду. Активи пайового інвестиційного фонду носять реальний характер. Для вартості активів пайового інвестиційного фонду притаманна обліковість, а частка в пайовому інвестиційному фонді – це одиниця виміру його активів. Частка в праві на пайовий інвестиційний фонд являє собою елемент правового механізму, за допомогою якого здійснюється вирахування коштів чи майна, що підлягає сплаті учаснику при виході з нього. На основі аналізу поглядів вчених автор встановив, що управління пайовим інвестиційним фондом неможливе з позицій управління частками його учасників. В основі управління пайовим інвестиційним фондом лежить єдине правовідношення компанії з управління активами з учасниками пайового інвестиційного фонду, де останній виступає самостійним об’єктом цивільних правовідносин. Частка учасника пайового інвестиційного фонду в не може вважатись самостійним об’єктом цивільних правовідносин.
Необхідною умовою управління пайовим інвестиційним фондом є його відокремленість від іншого майна установника управління та майна управителя. Існування єдиного об’єкту управління підтверджується принципом відокремленості пайового інвестиційного фонду від майна учасників, майна компанії з управління активами, інших інститутів спільного інвестування. Пайовий інвестиційний фонд
8
відокремлюється як цілісний об’єкт без поділу на частки учасників і визначення розміру кожного з них.
Розділ 2 «Характеристика договору управління пайовим інвестиційним фондом» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Місце договору управління пайовим інвестиційним фондом в системі цивільно-правових договорів» на підставі аналізу чинного законодавства та поглядів вчених зроблено висновок, що договору управління пайовим інвестиційним фондом притаманні риси, котрі відділяють його від суміжних договорів та підтверджують правильність вибору законодавцем конструкції договору управління майном для врегулювання правовідносин з управління ним. Особливості суб’єктного складу, предмету договору, змісту договірного правовідношення, особливий порядок укладення, зміни та припинення дозволяють розглядати договір управління пайовим інвестиційним фондом як окремий різновид договору управління майном.
Автором встановлено, що договір управління пайовим інвестиційним фондом є різновидом договору про надання фінансових послуг, що підтверджується такими його ознаками як ризиковість і професійність. Проте для нього характерна відсутність довірчих (фідуціарних) відносин між управителем та установником управління. Договір управління пайовим інвестиційним фондом містить ознаки двох родових договорів: договору управління майном та договору про надання фінансових послуг. За спрямованістю мети його встановлення договір управління пайовим інвестиційним фондом належить до цивільно-правових договорів з надання послуг. Автором також досліджено юридичні характеристики цього виду договору (оплатний, реальний, строковий, двосторонній, ризиковий) та визначено його поняття.
Беручи до уваги відносно незначний досвід вітчизняної індустрії спільного інвестування, автор дійшов висновку, що договір управління пайовим інвестиційним фондом перебуває на стадії становлення. Подальший його розвиток може засвідчити появу нових, досі не притаманних йому правових якостей.
У підрозділі 2.2 «Особливості укладення, зміни та припинення договору управління пайовим інвестиційним фондом» досліджено порядок укладення, зміни та припинення договору управління пайовим інвестиційним фондом. Даний договір укладається шляхом пропозиції компанії з управління активами укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) інвестором. При цьому не відбувається підписання єдиного документу або обміну сторонами документами, що містять умови договору. Проспект емісії інвестиційних сертифікатів є офертою, яка містить інформацію про публічне (відкрите) або приватне (закрите) розміщення інвестиційних сертифікатів з умовами договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду. Згода інвестора укласти договір на запропонованих компанією з управління активами умовах являє собою акцепт оферти інвестором. В дисертації обґрунтовується, що договір приєднання до пайового інвестиційного фонду не є різновидом договору управління майном, а виступає способом укладення договору управління майном.
Дисертантом доводиться, що сплата грошових коштів інвестором є тією дією, що свідчить про укладення договору управління пайовим інвестиційним фондом. Заявка на придбання цінних паперів є свідченням наміру інвестора придбати відповідну кількість інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду. Її
9
оформлення не може означати існування якогось окремого договору, укладеного шляхом обміну документами, на основі якого придбаються цінні папери пайового інвестиційного фонду. В інтересах учасників пайового інвестиційного фонду та цивільного обороту в цілому необхідно відзначити, що договірні відносини між учасниками та компанією з управління активами, що діє в інтересах відповідного пайового інвестиційного фонду, виникають з моменту сплати грошових коштів за інвестиційні сертифікати.
Аналіз особливостей способу укладення договору управління пайовим інвестиційним фондом безпосередньо пов'язаний із свободою договору як однією із основоположних засад цивільного законодавства. Для договору приєднання пайового інвестиційного фонду характерна специфічність взаємного волевиявлення сторін при його укладенні. Компанія з управління активами пропонує свої умови договору, а вияв волі учасників пайового інвестиційного фонду полягає в погодженні з цими умовами. При цьому обмежується вираження внутрішньої волі учасника і, як наслідок – узгодження їх волевиявлень. Правовому регулюванню способу укладення договору управління пайовим інвестиційним фондом притаманна імперативність, яка знаходить своє вираження в тому, що законодавець визначає умови договору через затвердження вимог до проспекту емісії цінних паперів, а учасники пайового інвестиційного фонду можуть обрати лише запропонований їм варіант договору або відмовитися від нього. Відступ від вільного визначення умов договору обумовлює необхідність захисту прав «слабшої» сторони договору. Пошуку і розробці правових засобів захисту прав учасників пайового інвестиційного фонду значною мірою сприятиме дослідження регулювання обтяжливих умов в зарубіжному цивільному праві. Беручи до уваги вищезазначене, автором встановлено, що розробка Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку «обтяжливих умов», в тому числі інших застережень, що не можуть бути включені в договір управління пайовим інвестиційним фондом, з врахуванням зарубіжного досвіду сприятиме захисту прав та законних інтересів учасників як слабшої сторони у правовідносинах з управління пайовим інвестиційним фондом.
Особливості зміни договору управління обумовлюються типом пайового інвестиційного фонду. У відкритих та інтервальних пайових інвестиційних фондах учасники не втручаються в діяльність компанії з управління активами, а отже, не вправі вносити зміни до проспекту емісії інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду і змінювати договір управління. За загальним правилом, у цих типах пайових інвестиційних фондів компанія з управління активами без участі учасників змінює договір управління. У разі незгоди учасника відкритого або інтервального пайового інвестиційного фонду з новими умовами договору він має право «вийти» з пайового інвестиційного фонду.
Дисертант проаналізував судовий порядок розірвання договору управління пайовим інвестиційним фондом. Істотною перешкодою для зміни цього договору в судовому порядку є особливість його суб’єктного складу – наявність множинності учасників на боці установника управління.
У підрозділі 2.3 «Правовий статус та відповідальність сторін договору управління пайовим інвестиційним фондом» розглянуто правові відносини між
10
сторонами договору управління пайовим інвестиційним фондом та особливості їх відповідальності. Сторонами цього договору виступають учасник пайового інвестиційного фонду та компанія з управління активами. При розгляді питання про правовий статус суб’єктів договору управління пайовим інвестиційним фондом слід виходити з того, що, вони є суб’єктами цивільного права з відповідною правосуб’єктністю. Автором досліджено зміст правовідносин з управління пайовим інвестиційним фондом.
Правоздатність компанії з управління активами обумовлює виключний вид професійної діяльності на фондовому ринку. З аналізу правового статусу компанії з управління активами вбачається, що будь-яке господарське товариство у формі акціонерного чи товариства з обмеженою відповідальністю, що не пов'язане з фондовим ринком, може перереєструватись в компанію з управління активами, отримати відповідні ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів.
Особливого значення набуває встановлення на законодавчому рівні загальних і об’єктивних критеріїв управління пайовим інвестиційним фондом. В іншому разі встановлені судами критерії управління вражатимуть широтою своїх позицій, що неоднозначно позначиться на розвитку цивільного обороту. Актуальним є питання закріплення на законодавчому рівні критеріїв управління, які би унеможливлювали конфлікт інтересів учасників пайового інвестиційного фонду та компанії з управління активами, кількох інститутів спільного інвестування, відображали, так би мовити, «внутрішнє» ставлення» компанії з управління активами до управління.
Раціональною і економічно обґрунтованою є така система оплати послуг компанії з управління активами, коли їй сплачується мінімальна винагорода за управління активами, проте виплачується премія за результатами фінансового року у відсотках від прибутку, отриманого пайовим інвестиційним фондом понад прибуток, запланований на рік.
Дисертант обґрунтував, що компанія з управління активами виступає самостійним і повноцінним учасником правовідносин цивільно-правової відповідальності. В результаті розгляду позиції вчених щодо відповідальності установника управління автором обґрунтована недоцільність застосування до учасника пайового інвестиційного фонду заходів відповідальності, які обтяжуватимуть його правове становище. Учасники пайового інвестиційного фонду несуть ризики втрати майна, пов’язаними з наслідками діяльності компанії з управління активами. Учасник пайового інвестиційного фонду фактично позбавлений впливу на компанію з управління активами пайового інвестиційного фонду. Вчинення ним винних дій, які би заподіяли компанії з управління активами збитки, видається практично не можливим на відміну від договору управління майном, в якому винними діями установника управління може бути передача майна в пошкодженому стані, неправильні вказівки щодо його зберігання, що спричинили загибель майна тощо.
Розділ 3 «Особливості правового режиму інвестиційних сертифікатів та активів пайового інвестиційного фонду» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Правова природа інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду» розглянуті в юридичній літературі точки зору вчених з даного
11
питання. Цінні папери виступають індикаторами економіко-правового розвитку суспільства. Для виявлення правової природи інвестиційних сертифікатів дисертант дослідив природу прав, які вони засвідчують. Автор обґрунтував зобов’язальну природу прав, що засвідчуються інвестиційним сертифікатом, яка вбачається з аналізу правомочностей учасника.
Інвестиційний сертифікат пайового інвестиційного фонду є емісійним цінним папером, одним з поміж інших цінних паперів в межах випуску. На відміну від інших емісійних цінних паперів інвестиційний сертифікат відрізняється можливістю заміни зобов’язаної особи – компанії з управління активами. Інша відмінність полягає в тому, що, крім номінальної, інвестиційний сертифікат може мати розрахункову вартість, яка визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів пайового інвестиційного фонду на кількість його цінних паперів, що перебувають в обігу на дату проведення розрахунку з інвесторами.
Особливості обігу інвестиційних сертифікатів залежить від типу пайового інвестиційного фонду. Цінні папери пайового інвестиційного фонду закритого типу підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів протягом періоду діяльності фонду. Вільний обіг цінних паперів пайового інвестиційного фонду інтервального типу протягом інтервалу припиняється. Правочини з цінними паперами пайового інвестиційного фонду інтервального типу, вчинені протягом інтервалу, є нікчемними, крім правочинів щодо: спадкування; розміщення; викупу емітентом. Обіг цінних паперів відкритого пайового інвестиційного фонду обмежується. Відчуження інвесторами цінних паперів пайового інвестиційного фонду відкритого типу може здійснюватися лише шляхом їх викупу компанією з управління активами. Відчуження цінних паперів пайового інвестиційного фонду відкритого типу третім особам не дозволяється, крім випадків правонаступництва та успадкування.
У підрозділі 3.2 «Виникнення, передача та припинення прав на інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду» розглянуто особливості емісії, розміщення, обігу та викупу цих цінних паперів.Для здійснення емісії інвестиційних сертифікатів необхідно кілька взаємопов’язаних юридичних фактів, що становлять складний юридичний склад, в якому його елементи повинні знаходитись в порядку їх «накопичення». В іншому випадку існує ймовірність визнання емісії інвестиційних сертифікатів пайовим інвестиційним фондом недобросовісною.Про завершення цього юридичного складу свідчить виникнення суб’єктивних прав, що випливають з переоформлених цінних паперів. В разі не оформлення передавального розпорядження/розпорядження на списання цінних паперів з рахунку попереднього власника має місце незавершений юридичний склад, в якому процес «накопичення фактів не закінчений. Незавершений склад породжує проміжний стан, який триває до моменту оформлення розпорядження. Згодом його місце займе завершений складний юридичний склад з відповідними правовими наслідками.
В обігу цінних паперів інститутів слід використовувати термін «викуп», а не «погашення», оскільки викуп означає сплату емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвесторові, з припиненням права власності інвестора на цінні папери.
12
Розглянуто позиції вчених щодо механізму передачі прав на іменні цінні папери. Дисертант пропонує виникнення, передачу і припинення прав на інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду розглядати з врахуванням юридичних фактів, на підставі яких виникають, змінюються і припиняються правовідносини, беручи до уваги специфіку волевиявлення компанії з управління активами. Пайовий інвестиційний фондне може виявляти свою волю. Волевиявлення здійснює його компанія з управління активами.
У підрозділі 3.3 «Особливості правового регулювання складу і структури активів пайового інвестиційного фонду» досліджуються склад та структура його активів. Під складом пайового інвестиційного фонду слід розуміти визначений законодавством перелік активів, які можуть належати пайовому інвестиційному фонду з урахуванням обмежень, установлених Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.01. № 2299-III безпосередньо для конкретних типів та видів пайових інвестиційних фондів. Дисертант розглянув окремі види активів, що можуть входити в склад пайового інвестиційного фонду (грошові кошти, цінні папери, корпоративні права, нерухомість тощо).
Автор довів, що потребує вирішення питання появи в складі інститутів спільного інвестування різних активів внаслідок реорганізації або ліквідації юридичних осіб. Дисертант дійшов висновку про необхідність визначення місця майнових прав інтелектуальної власності в активах інвестиційного фонду, вироблення критеріїв управління ними. Вирішення питання придбання майнових прав об’єктів інтелектуальної власності вимагає комплексного підходу щодо оцінки таких прав, особливостей діяльності, що обумовлює створення якісно нової моделі венчурного пайового інвестиційного фонду. Автор обґрунтував «квазівенчурний» характер діяльності венчурних пайових інвестиційних фондів.
Структура активів пайового інвестиційного фонду залежить від його виду. Вимоги щодо структури диверсифікованого пайового інвестиційного фонду обумовлюються підтриманням його ліквідності. Маючи у своєму складі значну частину високоліквідних активів, він в змозі без значних затрат провести розрахунки з інвесторами, що пред'явили інвестиційні сертифікати до викупу. При цьому недиверсифіковані пайові інвестиційні фонди порівняно менш «зарегульовані» щодо структури своїх активів.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове рішення наукової проблеми, що виявилося у дослідженні цивільно-правового регулювання управління пайовим інвестиційним фондом. Основні висновки дослідження такі:
1. Управління пайовим інвестиційним фондом є різновидом управління майном в розумінні ЦК України з притаманними йому відмінностями, пов’язаними зі специфікою діяльності пайового інвестиційного фонду і являє собою цивільно-правові відносини з характерним для них особливостями реалізації, предметом, суб’єктним і об’єктним складами. Правовідносини з управління пайовим інвестиційним фондом носять міжгалузевий характер і включають сімейні, адміністративні, фінансові та інші
13
правовідносини. Предмет правовідносин з управління пайовим інвестиційним фондом включає два об’єкти – вчинення компанією з управління активами юридичних, фактичних дій по управлінню та пайовий інвестиційний фонд.
2. Частка учасника пайового інвестиційного фонду означає умовний його поділ і сприяє визначенню величини кожного учасника в загальній масі, яка залежить від первинно внесеного в пайовий інвестиційний фонд майна. Частка в праві на фонд являє собою елемент правового механізму, за допомогою якого здійснюється вирахування коштів чи майна, що підлягає сплаті учаснику при виході з пайового інвестиційного фонду, тобто вона є одиницею виміру активів. Зміст частки учасника пайового інвестиційного фонду слід розглядати з точки зору теорії «ідеальної частки». Частка учасника пайового інвестиційного фонду в контексті правовідносин з управління ним не може бути самостійним об’єктом цивільних правовідносин. В свою чергу, наявність множинності суб’єктів на боці установника управління не свідчить про те, що це управління здійснюється по відношенню до частки кожного із учасників.
3. Ризиковий характер діяльності зі спільного інвестування дає підстави стверджувати про необхідність посилення уваги до категорії ризику з боку законодавця при розробці та прийнятті правових актів, що регламентують діяльність пайових інвестиційних фондів та вказує на потребу в специфічному правовому інструментарії забезпечення прав інвесторів.
4. Окремі особливості договору управління пайовим інвестиційним фондом дозволяють виділити його як окремий різновид договору управління майном:
по-перше, особливості суб’єктного складу цього договору;
по-друге, особливості предмету договору управління пайовим інвестиційним фондом;
по-третє, особливості змісту договірного правовідношення з управління пайовим інвестиційним фондом. Повноваження компанії з управління активами достатньо широкі і обмежуються законодавством та документами фонду. Крім того, існує структура суб’єктів управління фонду;
по-четверте, договору управління пайовим інвестиційним фондом притаманний особливий порядок укладення, зміни та припинення.
5. Визначено місце договору управління пайовим інвестиційним фондом в системі цивільно-правових договорів, а саме: договір управління пайовим інвестиційним фондом містить ознаки двох родових договорів: договору управління майном і договору про надання фінансових послуг. За спрямованістю мети його встановлення договір управління пайовим інвестиційним фондом належить до цивільно-правових договорів з надання послуг. Здійснено юридичну характеристику договору управління пайовим інвестиційним фондом як оплатного, реального, строкового, двостороннього та ризикового договору.
6. Для виявлення відмінностей договору управління пайовим інвестиційним фондом від інших договорів (комісії, доручення, позики, банківського вкладу, оренди, простого товариства) розглянуто можливість використання цих договорів для регламентації управління пайовим інвестиційним фондом, що дало підстави стверджувати, що саме договору управління притаманні риси, що відділяють його від
14
суміжних договорів та підтверджують правильність вибору законодавцем конструкції договору управління майном для врегулювання цих правовідносин.
7. Заявка на придбання цінних паперів пайового інвестиційного фонду не вважається акцептом. Затверджена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України її форма містить лише дані щодо особи і цінних паперів, в ній відсутнє підтвердження згоди особи з умовами договору управління, що містяться в проспекті емісії такого пайового інвестиційного фонду, тобто відсутні всі ознаки акцепту.
8. Визначено специфічні особливості інвестиційного сертифікату як емісійного цінного паперу: можливість заміни зобов’язаної особи – компанії з управління активами, крім номінальної, інвестиційний сертифікат може мати розрахункову вартість, яка визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів на кількість цінних паперів пайового інвестиційного фонду, що перебувають в обігу на дату проведення розрахунку з інвесторами.
9. Під складом пайового інвестиційного фонду слід розуміти визначений законодавством перелік активів, які можуть належати пайовому інвестиційному фонду з урахуванням обмежень, установлених Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» безпосередньо для конкретних типів та видів пайових інвестиційних фондів.
10. Обґрунтовано пропозиції ввести до складу активів пайового інвестиційного фонду майнові права інтелектуальної власності та з врахуванням оборотоздатності цих прав розробити модель управління ними в межах правової конструкції пайового інвестиційного фонду.
11. Обґрунтовано пропозицію щодо врегулювання появи в складі пайового інвестиційного фонду різних активів внаслідок реорганізації або ліквідації юридичних осіб.
12. Запропоновано викласти п. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.06. № 3480-IV в наступній редакції:
«В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі, (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться:
а) акції;
б) інвестиційні сертифікати;
в) сертифікати ФОН».
13. Сформульовано ознаки пайових цінних паперів в ч. 1 ст. 195 ЦК України, яку автор вважає за доцільне викластив такій редакції:
«1. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, якщо інше не передбачено законом, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом, крім випадків, передбачених законом, і одержання частини прибутку,
15
зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента, крім випадків, передбачених законом».
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Слободян О.А. Правові аспекти становлення пайових інвестиційних фондів в Україні / О.А. Слободян // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 48. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. – С. 389–395.
2. Слободян О.А. Пайовий інвестиційний фонд як об’єкт цивільних правовідносин / О.А. Слободян // Часопис Київського університету права. – 2010. − №3. – С. 174–178.
3. Слободян О.А. Правова природа управління пайовим інвестиційним фондом / О.А. Слободян // Підприємництво, господарство і право. – 2010. − № 12. – С. 36–39.
4. Слободян О.А. Історико-правові аспекти розвитку пайових інвестиційних фондів / О.А. Слободян // Право та управління. – 2011. – №3. – С. 242–252.
5. Слободян О.А. Ризик у діяльності інститутів спільного інвестування / О.А. Слободян // Вісник Вищої Ради юстиції. – 2011– №7. – С. 150–159.
6. Слободян О.А. Пайовий інвестиційний фонд – активи чи майно? / О.А. Слободян // Право і суспільство. – 2012. – №1. – С. 148–154.
7. Слободян О.А. Актуальні питання правового регулювання діяльності з управління активами інституційних інвесторів / О.А. Слободян // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2012. – №1. – С. 165–171.
8. Слободян О.А. Окремі аспекти правового статусу компанії з управління активами інституту спільного інвестування / О.А. Слободян // Юридичний журнал. – Київ: Юстініан. – 2010. – 9. – С. 60–63.
9. Слободян О.А. Особливості правового регулювання інститутів спільного інвестування / О.А. Слободян // Актуальні проблеми цивільного та господарського права. – 2011. – №4(29). – С. 65–74.
10. Слободян О.А. Принцип свободи договору як гарантія захисту прав учасників пайового інвестиційного фонду / О.А. Слободян // Сучасні проблеми правової системи України: збірник матеріалів ІІ Міжнародної наук.-практич. конф. (28 жовтня 2010р., м. Київ) / Київський ун-т права НАН України: [редкол.: Шемшученко Ю.С., Бошицький Ю.Л., Чернецька О.В. та інші]. – Випуск 2. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 243–245.
11. Слободян О.А. Особливості зміни договору управління пайовим інвестиційним фондом / О.А. Слободян // Актуальні проблеми національного законодавства. Міжнародна науково-практична викладацька конференція. Випуск 19. – Кіровоград, 2010. – С. 45–48.
12. Слободян О.А. Особливості пайового інвестиційного фонду як об'єкту цивільних правовідносин / О.А. Слободян // Актуальні проблеми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права (Матвєєвські цивілістичні читання). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 16 вересня 2010 року. – К. : КНТ, 2011. – С. 381–385.
16
13. Слободян О.А. До концепції вітчизняного венчурного інвестування / О.А. Слободян // П'яті цивілістичні читання, присвячені 85-річчю з Дня народження професора О.А. Підопригори, 31 березня 2011 року: зб. наук. доп. і ст. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. – С. 192–197.
АНОТАЦІЯ
Слободян О.А. Цивільно-правове регулювання управління пайовим інвестиційним фондом. – На правах рукопису.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2013.
Дисертація є першим у вітчизняній цивілістиці комплексним монографічним дослідженням проблем управління пайовим інвестиційним фондом. В роботі досліджено договір управління пайовим інвестиційним фондом, визначено його місце в системі цивільно-правових договорів. Досліджено договір управління пайовим інвестиційним фондом як єдину можливу цивільно-правову конструкцію врегулювання правовідносин управління пайовим інвестиційним фондом. Проаналізовано характерні особливості даного договору - особливості суб'єктного складу, предмета, зміст договірного правовідношення, особливий порядок укладення, зміни, припинення. Зроблено висновок, що договір управління пайовим інвестиційним фондом займає самостійне місце серед інших цивільно-правових договорів. Значну увагу приділено правовому статусу сторін за договором управління пайовим інвестиційним фондом. Розглянуто правову природу інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду, особливості виникнення, передачі і припинення прав на них. Визначено особливості правового регулювання складу та структури активів пайового інвестиційного фонду. Розроблено пропозиції та практичні рекомендації з питань удосконалення чинного законодавства.
Ключові слова: пайовий інвестиційний фонд, компанія з управління активами, управління пайовим інвестиційним фондом, інвестиційний сертифікат, договір управління пайовим інвестиційним фондом, спільна часткова власність, об’єкт цивільних правовідносин, інвестиції.
АННОТАЦИЯ
Слободян А.А. Гражданско-правовое регулирование управления паевым инвестиционным фондом. – На правах рукописи.
Автореферат диссертации на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2013.
Диссертация является первым комплексным монографическим исследованием проблем управления паевым инвестиционным фондом в отечественной цивилистике.
17
В работе рассматривается правовая природа управления паевым инвестиционным фондом, которое представляет собой разновидность управления имуществом в понимании Гражданского кодекса Украины с присущими ему особенностями реализации отношений, предметным и объектными составами, обусловленными спецификой деятельности паевого инвестиционного фонда. В основе управления паевым инвестиционным фондом заложено единое правоотношение компании по управлению активами с его участниками, в котором паевой инвестиционный фонд выступает самостоятельным объектом гражданских правоотношений. Доля участника таковой не является.
Установлено, что участие паевого инвестиционного фонда в гражданском обороте ограничивается законодательством и статусом его имущества. Согласно критериям оборотоспособности объектов гражданских прав паевой инвестиционный фонд представляет собой ограниченно оборотоспособный объект гражданских прав.
Доля участника паевого инвестиционного фонда определяет его условный раздел и доли каждого участника в общей массе. Право собственности на паевой инвестиционный фонд и на долю в нем – различные понятия. Доля в праве на паевой инвестиционный фонд представляет собой элемент правового механизма, с помощью которого осуществляется определение денег или имущества, которое подлежит выплате участнику паевого инвестиционного фонда при выходе из него. Обосновано, что доля участника паевого инвестиционного фонда не может быть самостоятельным объектом гражданских правоотношений, а наличие множественности субъектов на стороне учредителя управления паевого инвестиционного фонда не свидетельствует о том, что это управление осуществляется в отношении доли каждого из участников.
Сделан вывод о необходимости усиления внимания к категории риска со стороны законодателя при разработке и принятии правовых актов, регламентирующих деятельность паевых инвестиционных фондов. Рисковый характер деятельности по совместному инвестированию указывает на необходимость выработки особого правового инструментария обеспечения прав инвесторов.
Исследован договор управления паевым инвестиционным фондом как единственно возможная гражданско-правовая конструкция для урегулирования правоотношений управления паевым инвестиционным фондом. Проанализированы характерные особенности данного договора, которые отличают его от других договоров – особенности субъектного состава, предмета, содержание договорного правоотношения, особенный порядок заключения, изменения, прекращения.
Сделан вывод, что договор управления паевым инвестиционным фондом занимает самостоятельное место среди других гражданско-правовых договоров. Договор управления паевым инвестиционным фондом имеет признаки двух родовых договоров – договора управления имуществом и договора об оказании финансовой услуги. За направленностью цели установления он принадлежит к гражданско-правовым договорам о предоставлении услуг. Предлагается авторское понятие договора управления паевым инвестиционным фондом.
Охарактеризованы стороны договора управления паевым инвестиционным фондом, рассмотрены их права и обязанности. Обосновано, что компания по
18
управлению активами является самостоятельным и полноценным участником отношений гражданско-правовой ответственности.
Исследованы вопросы заключения, изменения, прекращения договора управления паевым инвестиционным фондом.
Рассмотрена правовая природа инвестиционного сертификата паевого инвестиционного фонда, который сочетает в себе вещные и обязательственные элементы. Будучи эмиссионной ценной бумагой, он отличается особенностью замены эмитента – компании по управлению активами. Возникновение, передачу и прекращение прав на инвестиционные сертификаты предлагается рассматривать с позиций юридических фактов, принимая во внимание волеизъявления компании по управлению активами. Особенности обращения инвестиционных сертификатов зависят от типа паевого инвестиционного фонда.
Под составом паевого инвестиционного фонда прелдагается понимать определенный законодательством перечень активов, которые могут принадлежать ему с учетом ограничений, установленных законодательством непосредственно для конкретных типов и видов паевых инвестиционных фондов. Состав и структура активов паевого инвестиционного фонда определяется его регламентом. Правовой анализ норм действующего законодательства дает основания выделить три группы активов паевого инвестиционного фонда: прямо разрешенные активы; другие активы, определенные законодательством Украины с учетом установленных ограничений непосредственно для видов и типов паевого инвестиционного фонда; активы, которые не могут быть в составе паевого инвестиционного фонда. Структура паевого инвестиционного фонда зависит от его вида.
Обоснованы предложения ввести в состав активов паевого инвестиционного фонда имущественные права интеллектуальной собственности, с учетом оборотоспособности этих прав разработать механизм управления ими в рамках правовой конструкции паевого инвестиционного фонда.
Диссертантом разработаны предложения и практические рекомендации по совершенствованию действующего законодательства.
Ключевые слова: паевой инвестиционный фонд, компания по управлению активами, управление паевым инвестиционным фондом, инвестиционный сертификат, договор управления паевым инвестиционным фондом, совместная долевая собственность, объект гражданских правоотношений, инвестиции.
SUMMARY
Slobodyan A.A. Civil regulation of mutual funds. – On the rights of manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Science in law by Speciality 12.00.03 − Civil Law and Civil Procedure; Family Law; Private International Law. − Koretsky State and Law Institute of the Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2013.
Thesis is the first in Ukrainian Law comprehensive monographic research on the mutual funds management. Investigated the mutual funds management agreement, defined its place in civil law contracts. Contract management of mutual funds examined as the only possible civil law legal settlement construction management of mutual funds. Analyzed the
19
characteristics of the contract, which distinguish it from other contracts - especially the subject composition, subject matter, the content of contractual relationship, a special procedure for the conclusion, modification, termination. It is concluded that the contract management of mutual funds is an independent place among the other civil contracts.
The author proposes his own concept of mutual funds management agreement. Special attention is paid to the legal status of the parties to the mutual funds management agreement. Considered the legal nature of mutual funds investment certificates, especially the origin, transfer and termination of rights to them. Peculiarities of legal regulation of the mutual fund assets composition and structure. Develop practical proposals and recommendations for improving the legislation in terms of research subject.
Keywords: mutual fund, asset management company, mutual funds management, investment certificates, a contract of mutual funds, common partial ownership, the object of civil legal, investment.