Блоги (UA)

Паливно-енергетичні ресурси: особливості державних закупівель

За даними Державної служби статистики України, протягом 2016 року підприємства й організації всіх видів економічної діяльності використали 114,8 млн т. у. п.* (первинних і вторинних видів), що на 4,6 % більше, ніж протягом 2015 року. У структурі використаного палива 34,3 % припало на природний газ, а 31,8 % — на вугілля. Такі об’єми показують, що закупівлі паливно-енергетичних ресурсів є актуальним питанням, особливо зважаючи на те, що є певна плутанина навколо необхідності проведення торгів через ProZorro, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює певні винятки. Окрім того, усе більшого поширення набувають альтернатив-ні паливно-енергетичні ресурси.

Розвиток відновлюваних джерел енергії вважають перспективним як у світі, так і в Європі, де ще 23 квіт-ня 2009 року Директива 2009/28/ЕС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, встановила, що частка відновлюваних джерел у кінцевому споживанні енергії в Енергетичному Спів-товаристві 2020 року має складати 20 % (Енергетичне Співтовариство — це міжнародна організація, яка об'єднує Європейський Союз та сусідні країни з метою створення інтегрованого загальноєвропейського енергетичного ринку; Україна стала повноправним членом Енергетичного Співтовариства 1 лютого 2011 року). У цій Директиві також сказано, що кожна країна має встановити обов’язкову національну мету й розробити національний план дій з відновлювальної енергетики. В Україні такий план — Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року — було затверджено розпорядженням КМУ від 01 .10 .2014  № 902-р. Згідно з ним, Україна взяла на себе зобов’язання до 2020 року досягти рівня 11 % енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у загальному кінцевому енергоспоживанні країни. Також про важливість запровадження «зеленої» економіки сказано в Паризькій кліматичній угоді, схваленій наприкінці 2015 року. Ця угода зазначає, що індустріальні держави світу повинні до 2030 року скоротити до нуля шкідливі викиди в атмосферу від виробництва енергії з вугілля, а до 2050 року всі країни світу мають практично повністю відмовитись від викопного палива в енергетиці, промисловості і транспорті та перейти повністю на відновлювальну енергетику. Вісімнадцять держав (Великобританія, Канада, Бельгія, Австрія, Італія, Швейцарія, Франція, Фінляндія, Нова Зеландія, Мексика, Маршаллові острови та інші), а також кілька американських штатів і підприємств — усього 25 учасників — оголосили про створення міжнародного альянсу за від-мову від вугільної енергетики . Так, у Великобританії планують до 2025 року зупинити всі вугільні електростанції, а в Канаді — до 2030-го. Ринок відновлюваної енергетики та виробництво альтернативних паливно-енергетичних ресурсів в Україні теж активно розвивається. За словами голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, протягом 2017 року Україна відкрила 257 МВт потужностей із «зеленої» електроенергетики та 1,8 ГВт потужностей теплової генерації. Передусім такий розвиток пов’язаний із постійним зростанням вартості енергоносіїв та «зеленим» тарифом, створеним для стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел. Згідно із Законом України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 .02 .2003 № 555-IV, «зелений» тариф — це спеціальний тариф, за яким закуповують електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії — лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) . Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 02.11.2012 № 1421. Цей порядок визначає, що «зелений» тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, та приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, зафіксовано в євро і ко-ригується залежно від курсу один раз на квартал. Зокрема, Постанова НКРЕКП від 29.12.2017 № 1609 «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію для приватних домогосподарств» установи-ла «зелений» тариф на електричну енергію для при-ватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, та які введені в експлуатацію:

• з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року — 377,39 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року — 338,95 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року — 302,26 коп/кВт•год (без ПДВ). «Зелений» тариф на електричну енергію для при-ватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, теж залежить від часу введення в експлуатацію:

• з 1 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року — 1163,62 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2015 року по 30 червня 2015 року — 1046,56 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року — 649,95 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року — 616,75 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року — 587,05 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року — 527,65 коп/кВт•год (без ПДВ);

• з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року — 469,99 коп/кВт•год (без ПДВ).

Для порівняння: тариф українських атомних електростанцій держпідприємства «Енергоатом» з 1 січня 2018 року становить 54,03 коп/кВт•год .Варто зазначити, що 18 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», спрямовану не лише на зниження енергоємності економіки, а й на стале розширення використання всіх видів відновлюваної енергетики (отримання та використання енергії з відновлюваних джерел енергії), яка стане одним з інструментів гарантування енергетичної безпеки України . Згідно із цією стратегією, 25 % від загального первинного постачання енергії припадатиме на відновлювану енергетику . Зокрема, цього заплановано досягти завдяки збільшенню використання біомаси в генерації електро- та теплоенергії шляхом:

• стимулювання використання біомаси як палива на підприємствах, де біомаса є залишковим продуктом;

• інформування про можливості використання біомаси як палива в індивідуальному теплопостачанні;

• сприяння створенню конкурентних ринків біомаси.

Альтернативні паливно-енергетичні ресурси

Термін «паливно-енергетичні ресурси» визначено в Законі України «Про енергозбереження» від 1 лип-ня 1994 року № 74/94-ВР . Він означає сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують у національному господарстві. Паливно-енергетичні ресурси є широким поняттям, яке серед іншого включає й альтернативні ресурси. Відповідно до Закону України «Про альтернатив-ні види палива» від 14 січня 2000 року № 1391-XIV (далі — Закон про альтернативне паливо) біологічні види палива (біопаливо) — це тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сиро-вини (біомаси), яке можна використовувати як паливо або компонент інших видів палива, а біомаса — це не-викопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства і технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу. Цей же Закон про альтернативне паливо визначає, що нетрадиційні джерела та види енергетичної сиро-вини — це сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовують для виробництва (видобутку) традиційних видів палива.  Крім того, стаття 3 Закону про альтернативне паливо зазначає, що паливо визначають альтернативним, якщо воно:

• повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або є сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива;

• виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива . Якщо таке паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду палива, то дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво (видобуток) і не поширюється на споживачів палива;

• нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров'я людини відповідають вимогам, установленим законодавством України для традиційних видів палива .На сьогодні одним з основних відновлювальних джерел енергії є біогаз, а встановлення біогазових установок набуває все більшого поширення. Окремі експерти європейський ринок оцінюють в 3 млрд доларів, і за прогнозами він активно зростатиме. Суть роботи біогазових установок полягає в тому, що у ферментерах за допомогою спеціальних бактерій відбувається розкладання біомаси, унаслідок чого утворюється газ . Як сировину можна використовувати відходи сільського господарства, органічні відходи, гній, по-слід тваринницьких ферм, енергетичні рослини тощо . Отриманий біогаз використовують у когенераційних установках (когенерація — це одночасне виробництво електричної та теплової енергії в межах одного технологічного процесу), а також в автомобілях з газовими двигунами . Відпрацьована ж маса може бути використана як органічне добриво .  Закон України «Про енергозбереження» зазначає, що загалом до альтернативних видів газового палива належать:• газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;

• газ, одержаний під час переробки твердого пали-ва (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;

• газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тис-ком, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;

• газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;

• біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані, біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси; газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини;• газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);

• стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсат-них та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива .

 До альтернативних видів твердого пали-ва належать: • продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені із цієї продукції та відходів, що використовують як паливо;

• органічна частина промислових та побутових від-ходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;

• торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього. Зростання попиту на тверде альтернативне паливо пов’язане зі значними обсягами рослинних відходів сільського господарства в Україні та зростанням популярності твердопаливних котлів, які часто є хорошою альтернативою наявним системам опалення. Існує велика кількість різних типів котлів, що дає можливість використовувати їх як у побуті, так і в промисловості. Для деяких котлів можна використовувати лише один тип палива — наприклад, деревину та деревні відходи або пелети . Інші ж є універсальними, у них можна використовувати кілька типів палива (включно з вугіллям та нафтопродуктами) . При використанні твердопаливних котлів найчастіше йдеться про пелети, брикети і щепу.

Сировиною для виробництва паливних брикетів може бути тирса, солома, лушпиння соняшнику, гречки тощо . Паливні брикети розрізняють за формою, яка може бути трьох типів:• RUF — брикети у вигляді цеглин зі стандартними розмірами 65 х 95 х 150 мм . З недоліків: цей тип брикетів нестійкий до вологи та механічних пошкоджень;

• NESTRO — брикети, що мають форму циліндра діаметром 60–90 мм і завдовжки 50–350 мм, теж не дуже стійкі до вологи;

• Pini&Kay — брикети у формі багатогранника з отвором усередині, що мають максимальну тривалість горіння та теплотворність. Пелети — це паливні гранули циліндричної форми завширшки 5–8 мм і завдовжки до 40 мм, найчастіше відходи деревообробної промисловості (тирса, тріски) та сільського господарства (лушпиння соняшнику, кукурудзи, солома і т . п .) . При виробництві пелет сировину спочатку подрібнюють до стану пилу та сушать, а потім спеціальний гранулятор формує з маси гранули .щепа, зважаючи на невисоку ціну, може бути альтернативою пелетам та брикетам . Та через велику об’ємну вагу транспортування щепи на великі відстані є невигідним.  Рідкі види альтернативного палива насамперед асоціюються з біоетанолом та біодизелем, хоча до цієї групи належать:

• горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);

• спирти (біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі синтетичні продукти, що можуть бути використані як паливо або компоненти палива (добавки на основі біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого палива з біомаси (у тому числі біодизель);

• горючі рідини, отримані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;

• паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ не-промислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду. Що ж до вищезгаданого біоетанолу, то це — етиловий спирт (етанол), що отримують у процесі переробки рослинної сировини. Він не токсичний та не спричиняє забруднення ґрунтових вод і довкілля, проте не може бути готовим паливом для автомобільного транспорту . На даний час використовують стандартизовані композиції, в назві яких вказано вміст біоетанолу. Наприклад, Е85 — це паливна суміш, що складається з 85 % етанолу і 15 % бензину, а Е95 — суміш, яка містить 95 %  етанолу і 5 % бензину . Вважають, що якщо в паливі біоетанолу міститься менше 10 %, то його характеристики змінюються незначно . І таке паливо не впливає на технічний стан двигуна і його систем . Часто про таку кількість біоетанолу в паливі споживачам навіть не повідомляють, біодизель — це екологічно чистий вид біопалива, який отримують з олії чи тваринного жиру . Технологія отримання біодизеля є значно простішою, ніж біоетанолу, а сировиною найчастіше є ріпакова олія .

Законодавство

Законодавство у сфері альтернативних паливно-енергетичних ресурсів включає в себе:

• Закон України № 1391-XIV від 14 .01.2000 «Про альтернативні види палива» — визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернатив-них видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20 % від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року;

• Закон України № 555-IV від 20 .02 .2003 «Про альтернативні джерела енергії» — визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та має на меті сприяння розширенню їх використання в палив-но-енергетичному комплексі, описує особливості встановлення «зеленого» тарифу;

• Закон України № 1391-VI від 21 .05 .2009 «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» — прийнято для стимулювання виробництва та використання біологічних видів палива, розвитку в Україні національного паливного ринку на основі залучення біомаси як відновлювальної сировини для виготовлення біологічних видів палива; 

• Постанова Кабінету Міністрів України № 1307 від 5 .10 .2004 «Про порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного» — встановлює порядок видачі свідоцтв Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження . Для отримання свідоцтва необхідно подати агентству заяву, яка має бути розглянута протягом 10 днів . Свідоцтво видають строком на два роки . Варто зазначити, що отримання свідоцтва є необов’язковим та добровільним.

Закупівлі паливно-енергетичних ресурсів

При закупівлях паливно-енергетичних ресурсів загалом та альтернативних паливно-енергетичних ресурсів зокрема часто виникають питання, пов’язані з необхідністю проведення торгів у системі ProZorro. Так, у ч. 4  ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) зазначено, що цей Закон не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин [у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів], але ця норма стосується лише замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання. До таких замовників, згідно з п . 9 ч. 1 ст. 1, на-лежать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

• органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого само-врядування належить частка в статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;

• наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Окремими сферами господарювання, згідно з п. 4  ч. 1 ст. 1 Закону, є:

забезпечення виробництва, транспортування, постачання та зберігання газу;

• забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;

• забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії, централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об’єднаною енергетичною системою України;

• забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення;

• надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення;

• надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;

• надання послуг поштового зв’язку, геологічне ви-вчення (у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;

• забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

• забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих;

• забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання послуг адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до Закону

України «Про ринок електричної енергії», надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг та послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;

• розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Також Закон зазначає, що не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання така діяльність:

• виробництво та постачання теплової енергії до мереж загального користування, якщо таке виробництво є наслідком іншої виробничої діяльності замовника, крім діяльності, що здійснюється у сферах, визначених у цьому пункті, при цьому постачання теплової енергії здійснюється лише в цілях економної експлуатації виробничих потужностей замовника, а доходи від цієї діяльності не перевищують 20 відсотків середньо-річного доходу за попередні три роки, включаючи дохід за поточний рік;

• виробництво, передача та постачання електричної енергії до мереж загального користування, якщо таке виробництво, передача та постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання електричної енергії замовником до мереж загального користування залежить від рів-ня його власного споживання, за умови, що власне споживання є не меншим ніж 70 відсотків загального обсягу виробленої замовником електроенергії, розрахованого за середньорічними показниками виробництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік;

• виробництво, транспортування та постачання питної води в мережі загального користування, якщо таке виробництво, транспортування та постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання питної води замовником для загального користування залежить від рівня його власного споживання, за умови, що власне споживання є не меншим ніж 70 відсотків загального обсягу виробленої замовником питної води, розрахованого за середньорічними показниками виробництва за попередні три роки, включаючи показники за по-точний рік .

Тобто так звані звичайні замовники [замовники в розумінні абз. 1 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону — органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї із зазначених в пункті ознак] здійснюють закупівлі паливно-енергетичних ресурсів, у тому числі альтернативних, керуючись вартісними межами предмета закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі) і в передбаченому Законом порядку. Тобто, наприклад, сільські ради, управління освіти, лікарні та інші замовники мають оголошувати закупівлі газу або інших ресурсів для опалення власних приміщень через систему ProZorro, а Укрпошта як національний оператор поштового зв’язку здійснюватиме такі закупівлі без застосування вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не вноситиме їх до річного плану та додатка до нього, а також не оприлюднюватиме звіт про укладені договори в системі електронних закупівель. З додатковою інформацією щодо здійснення закупівель замовниками в окремих сферах господарювання можливо ознайомитися у випуску журналу № 7 (58) за липень 2016 року на сторінках 41–43 (лист Мінекономрозвитку України від 12.05.2016  № 3302­06/13747­07 «Щодо здійснення закупівель замовниками, якій здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання») та у випуску журналу № 5 (68) за травень 2017 року на сторінках 42–47 (лист Мінекономрозвитку України від 31.03.2017 № 3302­06/10639­06 «Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”»).

06/10639­06 «Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”»).Термін «паливно-енергетичні ресурси» визначено в Законі України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 року № 74/94-ВР . Він означає сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують у національному господарстві . Відповідно до Закону України «Про альтернативні види палива» від 14 січня 2000 року № 1391-XIV «біологічні види палива (біопаливо)» — тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може бути використане як паливо або компонент інших видів палива . Таким чином, пелети, тріски, гранули тощо є паливно-енергетичними ресурсами та належать до твердих біологічних видів палива . Тобто у випадку закупівлі замовником, що провадить діяльність в окремих сферах господарювання, паливно-енергетичних ресурсів (у тому числі альтернативних ПЕР) з метою виробництва теплової енергії Закон про публічні закупівлі не застосовують .

Любава Радійчук,

Журнал «Радник у сфері державних закупівель»

Країни-учасниці Гаазької Конвенції, що визнають апостиль

Для яких країн проставляється апостиль?

Апостиль проставляється на українських офіційних документах, що мають використовуватися на території країн, які підписали Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів (Гаазьку конвенцію). Перелік країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року:

  • Австралія
  • Австрія
  • Азербайджан*
  • Албанія
  • Андорра
  • Антигуа та Барбуда
  • Аргентина
  • Багами
  • Барбадос
  • Бахрейн
  • Беліз
  • Бельгія
  • Білорусь*
  • Болгарія*
  • Болівія (з 30.03.2018)
  • Боснія та Герцеговина
  • Ботсвана
  • Бразилія
  • Бруней
  • Бурунді
  • Вануату
  • Венесуела
  • Вірменія*
  • Гватемала (з 18.09.2017)
  • Гондурас
  • Гренада
  • Греція
  • Грузія* (не поширюється на Автономну Республіку Абхазії та колишню автономну область Південної Осетії)
  • Данія (не поширюється на Гренландію та Фарерські острови)
  • Домініка
  • Домініканська Республіка
  • Еквадор
  • Ель-Сальвадор
  • Естонія*
  • Ізраїль
  • Індія
  • Ірландія
  • Ісландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Кабо-Верде
  • Казахстан*
  • Киргизька Республіка *
  • Китайська Народна Республіка (поширюється лише на Гонконг і Макао)
  • Кіпр
  • Колумбія
  • Корея
  • Косово (з 14.07.2016), Україною висловила заперечення щодо приєднання Косово до Гаазької Конвенції, тому Конвенція у відносинах між Україною та Косово апостиль на документах не проставляється.
  • Коста-Ріка
  • Латвія*
  • Лесото
  • Литва*
  • Ліберія
  • Ліхтенштейн
  • Люксембург
  • Маврикій
  • Македонія*
  • Малаві
  • Мальта
  • Марокко
  • Маршаллові острови
  • Мексика
  • Молдова*
  • Монако
  • Монголія*
  • Намібія
  • Нідерланди
  • Нікарагуа
  • Німеччина
  • Ніуе
  • Нова Зеландія (не поширюється на Токелау)
  • Норвегія
  • Оман
  • Острови Кука
  • Панама
  • ПАР (Південно-Африканська Республіка)
  • Парагвай
  • Перу
  • Польща*
  • Португалія
  • Росія*
  • Румунія*
  • Самоа
  • Сан-Марино
  • Сан-Томе і Принсіпі
  • Свазіленд
  • Сейшельські острови
  • Сент-Вінсент і Гренадіни
  • Сент-Кітс і Невіс
  • Сент-Люсія
  • Сербія*
  • Словаччина
  • Словенія
  • Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (не поширюється на країни, які здобувши незалежність (вийшли зі складу Великої Британії) не підписали Конвенцію)
  • Сполучені Штати Америки
  • Суринам
  • Таджикистан*
  • Тонга
  • Тринідад і Тобаго
  • Туніс
  • Туреччина
  • Угорщина*
  • Узбекистан*
  • Україна (не поширюється на АРК, а також на окуповані території Донецької і Луганської областей)
  • Уругвай
  • Фіджі
  • Фінляндія
  • Франція
  • Хорватія
  • Чехія*
  • Чилі
  • Чорногорія
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Японія

Для яких країн не потрібен апостиль?

* Зірочкою в переліку позначені країни, з якими Україна підписала договори про правову допомогу, які скасовують вимогу легалізації офіційних документів. Це переважно країни колишнього Радянського Союзу і соціалистичного табору: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Монголія, Польща, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Таджикистан, Угорщина, Узбекистан, Чехія.  

При поданні документів в установи цих держав апостиль на документах можуть не вимагати. Це не завжди стосується документів про освіту.  Апостиль на атестатах, дипломах вимагають часто, оскільки навчальні заклади мають свої вимоги до оформлення документів.

Країни, що вимагають консульську легалізацію

Коли країна не приєдналась до Гаазької конвенції, тобто її немає у переліку учасниць, то Вам потрібно пройти процедуру консульської легалізації.

Консульська легалізація потрібна для:

Єгипту, Іраку, Канади, Катару, Китаю (крім Макао і Гонконгу), Коста-Ріки, Кувейту, Лівії, Палестини, ОАЕ, Саудівської Аравії, Уругваю, Шрі-Ланки, Чилі.

Робимо переклад документів

Іноді вимагають переклад документів, засвідчених нотаріусом + апостиль Міністерства юстиції України. Це називається подвійний апостиль. Ми робимо переклад документів на більш, ніж 100 мов світу

 

Посадова інструкція фахівця з публічних закупівель

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

__________________

«    » ____________ 2020 р.

 

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

провідного фахівця з публічних закупівель

 

 

І. Загальні положення

1. Провідний фахівець з публічних закупівель призначається на посаду і звільняється з посади наказом ________________________________ (далі - _______ ) за поданням голови комітету з конкурсних торгів.

2. Провідний фахівець з публічних закупівель безпосередньо підпорядкований голові комітету з конкурсних торгів.

3. У своїй роботі провідний фахівець з публічних закупівель керується Конституцією України, Законом України «Про здійснення публічних закупівель» № 2289 від 01.06.2010р. (введений в дію 30.07.2010р.) (далі – Закон) зі змінами та доповненнями, нормативно-правовими і законодавчими актами України, що стосуються організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, а також Положенням про комітет з конкурсних торгів__________________________________________________.

4. Провідний фахівець з публічних закупівель має повну вищу освіту та свідоцтво про підвищення рівня кваліфікації у сфері публічних закупівель.

5. Провідний фахівець з публічних закупівель повинен знати: закони, постанови, розпорядження, накази органів вищого рівня _______________________________ та порядок проведення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.

6. Провідний фахівець з публічних закупівель зобов’язаний пройти навчання у сфері здійснення публічних закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом – Міністерством економіки України (далі - МЕУ).

8. Не рідше одного разу кожні два роки у порядку, встановленому МЕУ, провідний фахівець з публічних закупівель повинен здійснити підвищення кваліфікації у сфері здійснення публічних закупівель.

ІІ. Обовязки провідного фахівця з публічних закупівель

Провідний фахівець з публічних закупівель зобов’язаний:

  • щороку розробляти, відповідно до затвердженої форми та надавати до бухгалтерії ___________ річний план закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт – 300 тисяч гривень для надсилання (надання) ГУДКУ в ___________________ області;
  • оприлюднювати річний план закупівель та зміни до нього шляхом розміщення в Інтернеті (на власному веб – сайті університету) протягом 5 робочих днів з дати їх затвердження;
  • річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних коштів, зміни до них надсилати МЕУ протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження;
  • надавати відповідальній особі за укладення договору або до бухгалтерії для направлення до ГУДКУ в ______________________ області для здійснення оплати за договорами про закупівлю:
  • звіт про результати проведення процедури закупівлі;
  • копію оголошення про проведення процедури закупівлі;
  • копію повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів;
  • копію відомостей про рішення МЕУ про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника);
  • копію оголошень про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань публічних закупівель – інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» (далі – ІБ «ВДЗ»);
  • готувати та надавати факсом та поштою для оприлюднення в ІБ «ВДЗ»:
  • оголошення про проведення відкритих торгів;
  • оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів;
  • оголошення про проведення попередньої кваліфікації;
  • запит цінових пропозицій;
  • інформацію про застосування процедури закупівлі в одного учасника;
  • повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції;
  • відомості щодо рішення МЕУ про погодження або відмову в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника;
  • оголошення про результати процедури закупівлі (оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника);
  • готувати та направляти електронною поштою для оприлюднення на веб-порталі МЕУ інформацію про закупівлю, а саме:
  • оголошення про проведення процедури закупівлі – після публікації в ІБ «ВДЗ», але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій;
  • обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника – одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі;
  • відомості щодо рішення МЕУ про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника – не пізніш як через 15 робочих днів з дати видачі листа-погодження (листа про відмову у погодженні);
  • документацію конкурсних торгів або кваліфікаційну документацію – після публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в ІБ «ВДЗ», але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій;
  • зміни до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) – протягом 3-х робочих днів з дня прийняття рішення про їх внесення, але не пізніш як за 7 днів до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій;
  • протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій – протягом 3-х робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій;
  • інформацію про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу – протягом 3-х робочих днів з дня прийняття такого рішення;
  • повідомлення про акцепт пропозицій конкурсних торгів або цінової пропозиції – протягом 3-х робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
  • повідомлення учасників про результати процедури закупівлі – протягом 3-х робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
  • повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації – протягом 3-х робочих днів після її завершення;
  • оголошення про результати процедури закупівлі – після публікації в ІБ «ВДЗ», але не пізніше як через 7 днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися;
  • повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника (у разі наявності) – протягом 3-х робочих днів з дати прийняття такого рішення;
  • звіт про результати проведення процедури закупівлі – протягом 3-х робочих днів з дня його затвердження;
  • інформацію про одностороннє розірвання договору про закупівлю (у разі наявності) – протягом 5-и робочих днів з дня прийняття такого рішення;
  • додатково оприлюднювати інформацію щодо торгів зазначену вище на веб-сайті ___________;
  • готувати та надіслати органу оскарження – Антимонопольному комітету України (у разі отримання скарги) на його запит інформацію, завірені належним чином документи та матеріали щодо проведення процедур публічних закупівель, протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповідного запиту;
  • готувати та подавати на затвердження голові комітету з конкурсних торгів (заступнику голови комітету з конкурсних торгів) документацію конкурсних торгів (кваліфікаційну документацію), відповідно до затвердженої форми та включаючи до її складу технічне завдання (специфікацію), надане керівником структурного підрозділу або робочої групи;
  • протягом 3-х робочих днів з дня отримання від фізичної/юридичної особи відповідного запиту безоплатно надсилати або надавати документацію конкурсних торгів (кваліфікаційну документацію);
  • готувати роз’яснення щодо документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) за підписом голови комітету з конкурсних торгів (заступника голови комітету з конкурсних торгів) у разі отримання запиту;
  • надавати роз’яснення на запит протягом 3-х днів з дня його отримання всім особам, яким було надано документацію конкурсних торгів (кваліфікаційну документацію);
  • у разі внесення змін до документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), повідомляти письмово протягом 1-го робочого дня з дня прийняття рішення про внесення зазначених змін усіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів (кваліфікаційну документацію);
  • здійснювати прийняття та реєстрацію пропозицій учасників торгів;
  • на запит учасника протягом 1-го робочого дня з дня надходження запиту підтверджувати надходження пропозиції конкурсних торгів із зазначенням дати і часу;
  • пропозиції конкурсних торгів, отримані після закінчення строку їх подання, не розкривати і повернути їх учасникам, що їх подали;
  • вести та оформляти протоколи засідань комітету з конкурсних торгів;
  • завірену підписом голови комітету з конкурсних торгів та печаткою копію протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів надавати будь-якому учаснику на його запит протягом 1-го робочого дня з дня отримання такого запиту;
  • надсилати (у разі наявності) інформацію про відхилення пропозиції конкурсних торгів, кваліфікаційної або цінової пропозиції із зазначенням підстави учаснику або учаснику попередньої кваліфікації, пропозиція якого відхилена, протягом 3-х робочих днів з дня прийняття такого рішення та оприлюднювати його відповідно до статті 10 Закону;
  • повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися надсилати МЕУ та усім учасникам протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення;
  • протягом 1-го робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надсилати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції, а всім учасникам – письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки;
  • протягом 7-и днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися направити на публікацію у ІБ «ВДЗ» та для оприлюднення на веб-порталі МЕУ оголошення про результати проведення процедури закупівлі;
  • надіслати запрошення до участі у другому етапі двоступеневих торгів;
  • надсилати запит щодо цінових пропозицій не менше ніж трьом учасникам (за поданням робочої групи або відповідальної особи);
  • у строк, що не повинен перевищувати 10 днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій, повідомити кожного учасника про результати попередньої кваліфікації;
  • надіслати запрошення до подальшої участі у торгах (конкурсних торгах) всім учасникам, які пройшли відбір за результатами попередньої кваліфікації учасників;
  • для застосування процедури закупівлі в одного учасника за підписом голови комітету з конкурсних торгів надсилати до МЕУ документи, визначені Порядком погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
  • надсилати запрошення на участь у процедурі закупівлі в одного учасника;
  • готувати звіт про результати процедури закупівлі;
  • забезпечувати оперативне інформування членів комітету з конкурсних торгів стосовно організаційних питань його діяльності;
  • за дорученням голови комітету з конкурсних торгів виконувати іншу організаційну роботу;
  • забезпечувати відповідно до законодавства зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель;
  • щоквартально складати звіт про проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти за формою № 1 торги (тендери) та направляти його до Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України;

- вміти працювати з табличним редактором Microsoft Excel (виконувати розрахунки, аналізувати дані), текстовим редактором Microsoft Word (складати листи, протоколи, накази, звітності для вищих органів та інших підрозділів _______ );

  • складати протоколи засідань комітету з конкурсних торгів ________ щодо закупівель до 100 тисяч гривень та вести їх реєстрацію;
  • протягом усього процесу здійснення процедури закупівлі забезпечувати конфіденційність інформації, наданої учасниками.

 

ІІІ. Права провідного фахівця з публічних закупівель

Провідний фахівець з публічних закупівель має право одержувати від виконавців і керівників структурних підрозділів __________ інформацію, необхідну для виконання своїх службових обов’язків.

Провідному фахівцю з публічних закупівель забороняється ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої пропозиції конкурсних торгів.

ІV. Відповідальність провідного фахівця з публічних закупівель

Провідний фахівець з публічних закупівель несе відповідальність за:

- дотримання вимог норм чинного законодавства та нормативних документів;

- якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов’язків;

- повноту та достовірність інформації, що публікується в ІБ «ВДЗ» та оприлюднюється на веб-порталі МЕУ

- надання достовірної інформації учасникам процедур закупівель та співробітникам університету;

- дотримання правил внутрішнього розпорядку _______;

- дотримання інструкції з охорони праці.

 

 

Провідний фахівець з публічних закупівель                     _______________

Головний бухгалтер                                                            _______________

Начальник юридичного відділу                                          _______________

 

Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» надає  будь-якій фізичній чи юридичній особі право отримати інформацію про зареєстровані права на своє або чуже нерухоме майно та їх обтяження, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Що таке витяг з реєстру нерухомого майна?

Інформаційна довідка (витяг) з державного реєстру речових прав на нерухому майно може знадобитись для оцінки своїх ризиків при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Документ допоможе дізнатися про існування, зміну чи припинення обтяжень нерухомого майна, звернені стягнення предмету обтяження та іншу інформацію.

Наприклад, можна перевірити обтяження на квартиру чи інше нерухоме майно.

Інформація з Державного реєстру прав надається без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Надання довідки забезпечується за допомогою програмних засобів шляхом здійснення  пошуку відомостей про зареєстровані обтяження, завантаження та перегляду витягу в електронній формі із можливістю подальшого використання, у тому числі друку.

Хто може отримати у нас витяг з реєстру нерухомого майна щодо свого або чужого майна?

Надаємо витяги:

  • фізичним особам;
  • юридичним особам та їх представникам (без пред’явлення нам довіреності).

За якими критеріями ми здійснюємо пошук в реєстрі?

Пошук здійснюється за одним із критеріїв:

  • за адресою;
  • за реєстраційним номером об'єкту нерухомості;
  • за кадастровим номером земельної ділянки;
  • пошук відомостей за ідентифікаційними даними фізичної особи або юридичної особи.

Як за 5 хвилин замовити витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна онлайн, не виходячи з дому чи офісу?

Для отримання документу телефонуйте (095) 531-63-80 та напишіть на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  • що вам потрібен витяг;
  • один із вищезазначених критеріїв пошуку в реєстрі, наприклад, назву та код ЄДРПОУ юридичної особи;
  • свій мобільний контактний телефон для уточнення замовлення.

Вартість та термін оформлення

Ціна

 Термін оформлення

150 грн.

 1 робочий день

За надання інформації з держреєстру ми сплачуємо адміністративний збір (плата за витяг), розмір якого вже включено у вартість наших послуг

В яких регіонах України ми працюємо

Допоможемо отримати документ за кордоном та в Україні  (м. Київ, Одеса, Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Вінниця, Кропивницький, Дніпро, Миколаїв, Запоріжжя, Херсон, Чернігів, Черкаси, Житомир, Полтава, Суми, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Харків, Хмельницький, Чернівці та інших населених пунктах.

Інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна

Інформаційна довідка буде містити таку інформацію:

  • об’єкт нерухомого майна та його адреса;
  • підстава виникнення права власності;
  • форма власності та розмір частки;
  • прізвище, ім’я, по-батькові власника/власників ( крім реквізитів документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податку );
  • інформація про реєстрацію іншого речового права (наявність/відсутність);
  • інформація про державну реєстрацію іпотек (наявність/відсутність);
  • інформація про державну реєстрацію обтяжень (наявність/відсутність).

Якщо нерухомість відсутня, то у витягу буде зазначено, що за вказаними параметрами запиту в Державному реєстрі нерухомого майна  інформація відсутня.

 

 

Заборона виїзду за кордон

Кому тимчасово обмежують виїзд з України:

  • людям, обізнаним з відомостями, котрі становлять держтаємницю;
  • особам, щодо яких було застосовано запобіжні кримінально-правові заходи;
  • засудженим за злочин;
  • тим, хто ухиляється від зобов’язань за судовими рішеннями, рішенням інших держорганів, їх посадових осіб;
  • людям, які перебувають під адміннаглядом Нацполіції.

Основні причини заборон для виїзду за межі країни:

  • борги по аліментам;
  • непогашений кредит;
  • штрафи за комунальні послуги;
  • несплата штрафів за порушення дорожнього руху;
  • невиплата заробітної плати керівником юридичної особи;
  • податковий борг.

Якщо такі можуть бути, то перед плануванням відпустки чи відрядження за кордон, краще перевірити інформацію про себе у «stop-листі» прикордонників, щоб не ризикувати закінчити свою поїздку на кордоні.

Як замовити довідку про відсутність заборони на виїзд за кордон?

1. Пишите нам на Вайбер +38 095 531 63 80 або емейл Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

2. надсилаєте нам:

  • копію головних сторінок паспорту (1-4 сторінки + «прописка»), можна фото з телефону, але гарної якості;
  • вкажіть свою електронну адресу, на яку буде надсилатись сканкопія довідки про наявність чи відсутність заборони виїзду за кордон (прохання не вказувати російські емейли, бо на них не прийде відповідь);
  • вкажіть свої поштові реквізити (поштовий індекс, назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку). Ці дані ми маємо зазначити у запиті на оформлення довідки

Вартість

(грн.)

 Термін оформлення

(роб. дні)

 400

 2-5

Форма та зміст заяви про відсутність тимчасових обмежень щодо перетинання державного кордону

Відповідно до законодавства ми подаємо звернення до прикордонників за спеціально встановленою формою із зазначенням певних реквізитів, як того вимагає Головний центр обробки спецінформації ДПС. Від Вас потрібна лише фото або скан копія паспорту на наш емейл або Вайбер.

Як скасувати заборону виїзду на кордон?

До нас дуже часто звертаються з цим питанням. Дійсно, заборону на виїзд за кордонм можна сказувати за наявності законних підстав. Дуже часто державні виконавці допускають порушення, обмежуючи людину у виїзді. Більш детально про те, як скасувати заборону яка обмежує виїзд за межі України, Ви можете дізнатись у нашій статті Як скасувати заборону на виїзд за кордон?

Чи можливо виїхати за кордон, маючи борги за аліментами?

Найпоширенішими на практиці є ситуації заборони виїзду неплатників аліментів і боржникам банків. За даними Мінюсту в Україні близько 100 тис. осіб мають заборону на виїзд за кордон, бо не сплачують аліменти. Справа в тому, що свого часу  П. Порошенко підписав Закон щодо посилення захисту прав дітей на належне утримання, в тому числі аліменти, що вдосконалило порядок стягнення в примусовому порядку заборгованості з аліментів. Закон запровадив низку заборон й обмежень по відношенню до осіб, котрі не платять аліменти.

Тепер за наявності заборгованості по аліментам, коли її розмір перевищує платежі за певну кількість місяців, виконавці своїми рішеннями встановлюють тимчасові обмеження на право виїзду з України до погашення аліментної заборгованості у повному обсязі. Ця заборона відбується без рішення суду. Однак, коли аліменти оплачені, обмеження будуть переглянуті.

Поради юристів боржникам банків для виїзду за кордон

Заборона на виїзд з нашої країни можлива виключно в судовому порядку за зверненням виконавця, коли в судовому засіданні буде доведено, що позичальник дійсно ухиляється від сплати. Але, як показує практика, наші суди не завжди сумлінно дотримуються встановлених для них норм. «Ухилення» також є оціночним поняттям, не визначеними на законодавчому рівні, тому встановлюється в кожному випадку окремо.

Разом з тим, якщо людина має кредит та іноді допускає незначну прострочку, то в цьому випаду заборона на виїзд навряд чи буде встановлена.

Інша справа, коли існує судове рішення про стягнення заборгованості, людині надходили листи від державного (приватного) виконавця, і суд вправі встановити таку заборону. Справа розглядається лише за участю виконавця, без викликів, повідомлень сторін, інших заінтересованих осіб.

Заборона виїзду за кордон із-за штрафів за порушення водіями правил дорожнього руху

Подібні випадки трапляються рідше. Сума штрафів, зазвичай, становить від кількох тисяч гривень. Причому на кордоні таких людей на затримують, а лише не пускають далі або відправляють додому.

Якщо Ви як водій абсолютно не впевнені у відсутності штрафу, то юристи рекомендують перевірити, щоб не було несподіванок на кордоні.

Заборона виїзду у зв’язку з боргами за комунальні послуги

В цьому випадку суд має встановити борг, щоб його добровільно погасити. Коли боржник добровільно не погасив, відбувається примусове стягнення через виконавче провадження. За таких умов людині може бути відмова у праві на виїзд. Заборона може існувати навіть через несплату квитанцій “Укртелекому”.

Так, за інформацією заступника міського голови міста Дніпра Михайло Лисенка станом на 1 травня минулого року 385 мешканців Дніпра не можуть виїхати через борги за «комуналку». Загалом, за комунальні послуги українці заборгували близько 55 мільярдів гривень.

Заборона на виїзд керівникам підприємств через невиплату зарплат

Суди також забороняють виїжджати за кордон тисячам керівників юросіб, котрі мають заборгованість з виплат зарплат підлеглим. Виконавча служба звертається до органів прикордонних служб для відмови таким керівникам у виїзді за межі країни навіть за наявності паспортів, віз та проїзних документів. Департамент виконавчої служби Мінюсту активно запроваджує заборони щодо керівників, що допускають невиплату зарплат.

Наші поради щодо оскарження заборони на перетин кордону

Як тільки людина дізналася, що їй заборонено покидати територію України, одразу необхідно оскаржити цю заборону до суду апеляційної інстанції. Оскільки людина була відсутня під час винесення рішення, то впродовж 5 днів, які рахуються з дня отримання нею копії судової ухвали , можна оскаржити заборону в апеляції. Однак касаційному оскарженню ці рішення вже не підлягають.

Обов’язок підтвердження таких обставин належними доказами покладено на виконавця, котрий ініціює встановлення тимчасового обмеження на виїзд людини за межі країни. В свою чергу, наші суди на свій розсуд належно проводять дослідження доказів  просто прислухаються до юридичних аргументів виконавчої служби.

Рішення судів щодо тимчасового обмеження виїзду з країни ухвалюються на етапі виконання судових рішень. Саме тому оскаржити заборони разом з судовим рішенням по справі неможливо. Таким є правовий висновок Верховного Суду від 23.09.15. (справа №6-716цс15).

Юридичною підставою для винесення ухвали щодо заборони виїзду за кордон має бути доведення факту саме умисного ухилення і не виконання судового рішення.

Ухилення від виконання не може бути вчинене умисно, коли боржник просто немає коштів на сплату. Виконавці часто вказують, начебто людина ухиляється від рішення суду, бо не являється на їхні виклики. Утім, часто самі виконавці перевантажені роботою і не перевіряють дійсне місце проживання, а надсилають свої виклики на помилкові адреси. Таким чином, боржник не отримує виклик і фактично не знає, що існує виконавче провадження.

 

 

 

 

 

  • 1_sk
  • arma_logo
  • avenir-corporatio
  • baltia_druk
  • bank_kipru
  • cul
  • financial-initiative
  • fininiciativa
  • indar
  • infoton
  • interagro
  • konica-minolta
  • kt-logo
  • lavina
  • marketukraine
  • megapolis
  • mostobud
  • nextrealty
  • slavutich
  • tc-contact
  • tk
  • ua-news
  • ukr-exim-bank
  • vels-organic
  • venbest