Блоги (UA)

Аналог чи еквівалент: публічні закупівлі

Часто замовники, коли проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), та учасники, коли беруть участь у закупівлях, ставлять запитання:

  • що таке еквівалент;
  • чим еквівалент відрізняється від аналогу;
  • у яких закупівлях можна не зазначати еквіваленти, а купувати саме те, що необхідно замовнику;
  • які особливості встановлення еквівалента в процедурах закупівель?

Розглянемо вищенаведені запитання в цій публікації та розберемо особливості встановлення еквівалента в закупівлях.

Що каже Закон?

У Законі декілька разів зустрічаються вирази еквівалент та аналог:

  • перший — у частині 4 статті 14 Закону зазначено, що у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників;
  • другий — у частині 3 статті 23 Закону: у разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз «або еквівалент»;
  • третій — у частині 4 статті 23 Закону: технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Визначення термінів «еквівалент» та «аналог»: що краще вживати

Для початку пропоную розглянути визначення терміна «еквівалент». Еквівалент (згідно з визначенням, наведеним в Академічному тлумачному словнику) — це щось рівноцінне, рівнозначне, рівносильне; те, що повністю відповідає чому-небудь, може його замінювати або виражати (книжн.); товар, який виражає вартість інших товарів і на який вони обмінюються (ек.)(Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 455).

Також частиною 2 статті 158 Митного кодексу України визначено, що під еквівалентними товарами розуміються українські та іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними і технічними характеристиками іноземним товарам, які вони замінюють, ввезеним для операцій з переробки на митній території України.

Наприклад:
Молоко «Слов’яночка» 2,5 %. Склад: молоко коров’яче нормалізоване. Вага: 870 г. Упаковка: Pure-Pak.
 
Приклад еквівалента:
Молоко «Молокія» 2,5 %. Склад: молоко коров’яче нормалізоване. Вага: 870 г. Упаковка: Pure-Pak.

Отже, коли ідеться про еквівалент, усі характеристики повинні співпадати, товар за всіма характеристиками повинен бути ідентичним.

Далі розглянемо визначення терміна «аналог». Аналог (згідно з визначенням, наведеним в Академічному тлумачному словнику)  —  те, у чому виявляється схожість, подібність до іншого предмета або явища (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 42).

Наприклад:
Молоко «Слов’яночка» 2,5 %. Склад: молоко коров’яче нормалізоване. Вага: 870 г. Упаковка: Pure-Pak.
 
Приклад аналогу:
Кефір «Слов’яночка» 1 %. Склад: молоко коров’яче нормалізоване, симбіотична кефірна закваска на кефірних грибках. Вага 870 г. Упаковка: пляшка ПЕТ. 

Отже, два вищенаведені молочні продукти аналогічні, оскільки вони не збігаються за всіма характеристиками та є тільки подібними й певною мірою схожими молочними продуктами, а тому є аналогічними.

Тому рекомендую в разі вибору між встановленням у закупівлях термінів «еквівалент» чи «аналог» встановлювати виключно «еквівалент», щоб у результаті отримати те, що повністю відповідає вашим потребам.

Чи обов’язково прописувати еквівалент у спрощеній закупівлі

Пригадаймо, що в разі проведення спрощеної закупівлі в замовника є вибір: або вказати, які еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, або не вказувати еквіваленти. Це прописано в частині 4 статті 14 Закону, у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.

Наприклад, якщо замовник буде проводити спрощену закупівлю періодичних видань і захоче придбати саме журнал «Радник в сфері державних закупівель», то еквівалент ви можете не зазначати, оскільки, по-перше, таке право передбачено Законом, по друге, еквівалента у видання немає.

Нагадуємо, що наразі ви можете купувати товари через електронний каталог (ProZorro Market) у разі вартості вашого предмета закупівлі на рік до 200 тис. грн для звичайних замовників та до 1 млн грн для замовників в окремих сферах господарювання. 

Також, коли проводите спрощену закупівлю, потрібно пам’ятати, що згідно зі статтею 5 Закону встановлено принципи, за якими повинні здійснюватися закупівлі. Якщо не встановити еквівалент та не дозволити подати еквівалент, коли учасник буде звертатися до замовника з пропозицією еквівалента, то замовник цим може порушити такі принципи:

  1. добросовісна конкуренція серед учасників;
  2. максимальна економія, ефективність та пропорційність;
  3. відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  4. недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
  5. об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;
  6. запобігання корупційним діям і зловживанням.

Процедури закупівель і еквівалент: що обов’язково потрібно прописати замовнику

Тепер розглянемо застосування еквівалента в процедурах закупівель. Цікаво, що із введенням чинної редакції Закону при проведенні процедур закупівель необхідно зазначати еквівалент двічі — це встановлено в статті 23 Закону.

Перший раз замовник зазначає, якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз «або еквівалент» (частина 3 статті 23 Закону).

Приклад вимоги в технічних вимогах до тендерної документації на виконання даної норми

У місцях, де технічна специфікація містить посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами, біля кожного такого посилання вважати вираз «або еквівалент». Таким чином, вважається, що до кожного посилання додається вираз «або еквівалент».

Другий раз у Законі передбачено, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент» (частина 4 статті 23 Закону).

Приклад вимоги в технічних вимогах до тендерної документації на виконання даної норми
У місцях, де технічна специфікація містить посилання на конкретну марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт, чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, вважати вираз «або еквівалент».

Зверніть увагу, що в другому випадку, крім виразу еквівалент, якщо необхідне посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію, тип предмета закупівлі, джерело його походження чи виробника, обов’язково таке посилання потрібно обґрунтувати. Чинним законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено конкретної форми для такого обґрунтування, проте доцільно, щоб таке обґрунтування містила тендерна документація. Отже, рекомендуємо зазначити подібну інформацію безпосередньо в технічних вимогах до тендерної документації.

Приклад обґрунтування:  Обґрунтування необхідності посилання на конкретну торгову марку (виробника тощо) — замовник здійснює закупівлю товару із встановленням посилань на торгову назву конкретного виробника, оскільки таке посилання є необхідним для здійснення закупівлі товару, який за своїми якісними та технічними характеристиками найбільше відповідатиме вимогам та потребам замовника. Тому для дотримання принципів Закону, а саме максимальної економії, ефективності та пропорційності, замовником було прийнято рішення  провести закупівлю саме даного товару.

Отже, як бачимо, еквівалент прописується в технічних специфікаціях і, якщо необхідне посилання на конкретну торговельну марку або фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, обов’язково таке посилання потрібно обґрунтувати.

Як учаснику подати пропозицію з еквівалентом

Якщо учасником пропонується еквівалент товару до того, що вимагається замовником, додатково у складі пропозиції учаснику рекомендую надавати таблицю за формою, яку встановив замовник (якщо форма не передбачена, тоді в довільній формі), яка в порівняльному вигляді містить відомості щодо основних технічних та якісних характеристик товару, що вимагається замовником до основних технічних та якісних характеристик еквівалентного товару, що пропонується учасником. При цьому якість запропонованого еквівалента товару має відповідати якості, що заявлена в технічній специфікації замовника. Таблиця повинна містити точну назву товару, яка пропонується учасником. Також додатково до таблиці або окремо бажано надати пояснення, що в складі пропозиції подається еквівалент. Далі пропоную ознайомитися з прикладом пояснення.

Приклад
 
Пояснення щодо подання еквівалента
Учасником (назва учасника) для участі в закупівлі (номер закупівлі) відповідно до технічних вимог до предмета закупівлі (назва предмета закупівлі, що вимагається замовником) у складі пропозиції надається еквівалент (заначити чітко предмет закупівлі, що подається учасником), який за своїми якісними та технічними характеристиками та іншими вимогами повністю відповідає та збігається з вимогами та потребами замовника. 

Зверніть увагу, що у випадку, якщо учасником буде зазначено назву товару, яка буде містити словосполучення «або еквівалент» (наприклад, автомобіль Renault Duster або еквівалент), пропозицію такого учасника може бути відхилено як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону. Це закріплюється в позиції Органу оскарження, зокрема в наступних рішеннях.

  1. Рішення від 29.11.2019 № 17693-р/пк-пз

Підстава для відхилення. Відповідно до витягу з протоколу засідання тендерного комітету від 31.10.2019 підставою відхилення пропозиції скаржника було наступне: «в технічній пропозиції учасника в графі “технічні характеристики” присутній вираз “або еквівалент”, що не відповідає додатку № 3 ТД».

Позиція АМКУ. Додатком 3 документації передбачена форма «Технічна пропозиція». Вираз «або еквівалент» у пропозиції учасників торгів вважається суттєвою помилкою. У складі пропозиції скаржника міститься (файл «07. Технічна пропозиція.pdf»), зокрема, технічна пропозиція, у якій зазначено вираз «або еквівалент», що не відповідає умовам документації в цій частині.

Враховуючи викладене, пропозиція скаржника не відповідала умовам документації в цій частині та була правомірно відхилена замовником з наведеної підстави, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

  1. Рішення від 17.02.2020 № 3018-р/пк-пз

Підстава для відхилення. В інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (додаток 3 документації) учасник зазначив продукцію, яка буде постачатися (позиція 43), із зазначенням виразу «або еквівалент».

Позиція АМКУ. У складі пропозиції скаржника міститься:  інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі від 16.01.2020 № 7, із зазначенням продукції, яка планується до закупівлі замовником, зокрема за позицією № 43 — «Шина 17,5 х 25 х 20 сл з камерою “Белшина Ф-170” або еквівалент», та продукції, яка буде постачатися — «Шина 17,5 х 25 20 сл з камерою “Белшина Ф170″ або еквівалент», та зазначено, зокрема: «товар “повинен” бути новим та не бути використаним або регенерованим (виготовленим шляхом відновлення товару, бувшого у використанні), виготовлений не пізніше 2019 року, а також відповідати встановленим вимогам заводу виробника щодо транспортування та зберігання. Товар “повинен” відповідати вимогам діючих стандартів України. Товар “повинен” містити маркування відповідно до стандартів виробника, яке надає змогу: ідентифікувати товар, його проходження, дату виробництва».

Таким чином, у складі пропозиції скаржника зазначена продукція, яка не відповідає умовам документації в цій частині. Враховуючи наведене, пропозиція скаржника не відповідала умовам документації та була правомірно відхилена замовником.

Підсумки:

  • у разі вибору між встановленням у закупівлях терміна «еквівалент» чи «аналог» встановлювати виключно «еквівалент», щоб у результаті отримати те, що повністю відповідає  потребам замовника;
  • у разі проведення спрощеної закупівлі в замовника є вибір або вказати, які еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, або не вказувати еквіваленти;
  • при проведенні процедур закупівель необхідно зазначати еквівалент двічі — це встановлено в статті 23 Закону;
  • еквівалент прописується в технічних специфікаціях і, якщо необхідне посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника,  обов’язково таке посилання потрібно обґрунтувати;
  • учасникам рекомендуємо надавати таблицю, яка в порівняльному вигляді містить відомості щодо основних технічних та якісних характеристик товару, що вимагається замовником, до основних технічних та якісних характеристик еквівалентного товару, що пропонується учасником;
  • додатково до таблиці або окремо бажано надати пояснення, що подається еквівалент.

 

Стаття з журналу «Радник у сфері державних закупівель»

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Фінансова спроможність учасника: від а до я

Вимоги тендерної документації замовником встановлюються з метою перевірки учасника, його можливостей забезпечити реалізацію закупівлі та виконати вимоги з постачання товарів, надання послуг чи виконання робіт за її результатами. Замовник має впевнитися, що публічні кошти, витрачені на закупівлю, не будуть втрачені через фінансові проблеми в діяльності учасника. Саме для забезпечення цієї мети в чинній редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про закупівлі) передбачено такий кваліфікаційний критерій, як «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю».

Відповідно до статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються кваліфікаційний критерій та спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Таким чином, замовник сам вирішує, який спосіб підтвердження кваліфікаційного критерію встановлювати, у тому числі критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю». Цей критерій має орієнтир на документи, що може вимагати замовник, адже в ньому чітко зазначено, що він підтверджується фінансовою звітністю.

Тому встановлений замовником спосіб підтвердження даного кваліфікаційного критерію має відповідати законодавству, а отже, варто проаналізувати нормативні документи, що регулюють фінансову звітність:

  1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (далі — Закон № 996);
  2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі — НП(С)БО 1);
  3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі — НП(С)БО 25);
  4. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Закон № 966 визначає, що фінансова звітність — це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, яку вони зобов’язані складати на підставі даних бухгалтерського обліку. Для початку слід визначитися із тим, яка фінансова звітність може бути.

Фінансова звітність юридичних осіб

Юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені НП(С)БО 1.

Фінансова звітність складається з:

  1. Балансу (Звіту про фінансовий стан) (далі — Баланс) — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
    У Балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий Баланс. З умовами складання окремого Балансу можна ознайомитися в НП(С)БО 1. Особливості складання окремого Балансу спільної діяльності визначаються НП(С)БО або міжнародними стандартами фінансової звітності;
  2. Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (далі — Звіт про фінансові результати) — це звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід.
    У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період;
  3. Звіту про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
    У Звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
  4. Звіту про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
    У Звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації Звіту про власний капітал підприємства  можуть додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік.
  5. приміток до фінансової звітності — це сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними НП(С)БО або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються в додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1.Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в примітках до фінансової звітності.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини й наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності.

Консолідована фінансова звітність

Консолідована фінансова звітність — це фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — до 4 млн євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;
  • середня кількість працівників — до 50 осіб.

Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

Варто нагадати, що Закон про закупівлі встановлює, що в разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

До консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовуються норми НП(С)БО 1.

Скорочена (спрощена) фінансова звітність

Закон № 966 передбачає складання скороченої за показниками фінансової звітності у складі балансу та звіту про фінансові результати для:

  • мікропідприємств;
  • малих підприємств;
  • непідприємницьких товариств;
  • представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Крім того, скорочену за показниками фінансову звітність ведуть суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат.

Мікропідприємствами єпідприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — до 350 тисяч євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тисяч євро;
  • середня кількість працівників — до 10 осіб.

Малими єпідприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;
  • середня кількість працівників — до 50 осіб.

Новоутворені підприємства під час визначення відповідності вищезазначеним критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Це означає, що якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки відповідності малого та мікропідприємництва, то звітність таким підприємством складається за звітний період, у якому це відбулося. Наступні періоди поточного року підприємство складає звітність відповідно до НП(С)БО 1.

Спрощена фінансова звітність передбачає тільки два документи: Баланс та Звіт про фінансові результати.

Зміст і форму фінансової звітності малого підприємства у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок її заповнення, а також зміст і форму фінансової звітності мікропідприємства у складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок її заповнення визначає НП(С)БО 25.

Наприклад, у закупівлі UA-2020-06-01-003576-b замовник відхилив учасника за неподання ним Звіту про рух грошових коштів. Проте АМКУ задовольнило скаргу відхиленого учасника на підставі того, що учасник є підприємством, яке за ознаками належить до категорії мікропідприємств та веде спрощений бухгалтерський облік.
 
Колегія постановила, що такий учасник не складає та не подає Звіт про рух грошових коштів, у зв’язку із чим не надає такий документ у складі своєї тендерної пропозиції як такий, що не передбачений чинним законодавством для учасника закупівлі. На підтвердження фінансової спроможності учасника надано в складі тендерної пропозиції ті документи, які є для учасника документами фінансової звітності.
 
Враховуючи наведене, тендерна пропозиція учасника-скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави.

Строки складання фінансової звітності

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Проміжну фінансову звітність складають підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за НП(С)БО. Така звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Наприклад, у закупівлі UA-2020-04-12-000026-b замовник встановив вимогу в тендерній документації надавати учасникам копію Балансу та Звіту про фінансові результати за останній звітний період. Закупівля була оголошена у квітні 2020 року. Один із учасників надав проміжну фінансову звітність за 2020 рік, і замовник його відхилив.
 
Учасник оскаржив таке рішення замовника і в скарзі зазначив, що «тендерною документацією замовника не визначено, що учасники повинні надати у складі тендерної пропозиції саме річну фінансову звітність та не зазначено конкретний період (квартал, півроку, дев’ять місяців, рік), за який мають бути подані документи, що підтверджують наявність фінансової спроможності.
Відхилений учасник звернув увагу на те, що стаття 13 Закону № 996 містить положення: “Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди”. Таким чином у учасників закупівлі UA-2020-04-12-000026-b, в межах вимог тендерної документації замовника в цій закупівлі, було цілком законодавчо визначене право визначати, які саме документи учасник надає у якості підтвердження останнього звітного періоду.
У Законі № 996 та у затверджених формах документів відсутнє визначення терміна “останній“».
 
Проте АМКУ не задовольнив скаргу учасника саме з підстав того, що звітним періодом для складання фінансової звітності Законом № 996 визначено календарний рік, а отже, для цієї процедури закупівлі останнім звітним періодом є 2019 рік.

До новостворених підприємств законодавством встановлено окремі вимоги щодо строків складання фінансової звітності. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців. Тобто новоутворені підприємства можуть подавати фінансову звітність за період, що обліковується з дня їх реєстрації.

Терміни подання фінансової звітності

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю.

Якщо звітність надсилається поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.

Датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.

При цьому під час подання учасником звіту в електронній формі у відповідь йому надсилається дві квитанції: про подання звіту та окремо про перевірку звіту та його приймання.

Платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Підприємства, які відповідно до Закону № 996 належать до мікропідприємств, та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат, подають тільки річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Проміжна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Об’єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають консолідовану фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Порядок підписання фінансової звітності

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та / або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та / або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та / або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Відповідальність за своєчасне та в повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Фінансова спроможність фізичної особи — підприємця

Учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі — це у тому числі фізична особа та фізична особа — підприємець.

Фізична особа — підприємець не складає фінансову звітність у тому порядку, що розглянуто вище, а тому не зможе підтвердити свою фінансову спроможність фінансовою звітністю.

Відповідно до частини 11 статті 26 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції / пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції / пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Враховуючи, що Закон передбачає, що фінансова спроможність підтверджується саме фінансовою звітністю, то замовник може не вимагати від такого учасника підтвердження цього кваліфікаційного критерію.

Водночас тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. 

Таким чином, замовник може встановити окремі вимоги до учасника, що є фізичною особою — підприємцем. Такі підприємці складають і подають податкові декларації, у яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. Саме цей документ може вимагати замовник в тендерній документації для надання учасником — фізичною особою — підприємцем.

Учасники — фізичні особи участь у тендерах майже не беруть, але при необхідності замовник може встановити до них вимогу надавати декларацію про їх доходи.

Окремо слід зауважити, що для фізичних осіб — підприємців відмінні строки подання податкової декларації, що залежить від системи оподаткування, на якій перебуває такий учасник. Це може бути загальна система оподаткування та спрощена. У першому випадку строк подання щорічної податкової декларації про майновий стан і доходи здійснюється протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу, а для другого випадку — протягом 60 днів після закінчення звітного року.

Обсяг фінансової спроможності

Закон про закупівлі передбачає, що в разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Отже, маємо два обмеження:

  1. дохід має бути визначений за рік;
  2. дохід не може бути більше очікуваної вартості предмета закупівлі.

Встановлюючи вимоги в тендерній документації, замовник має зважати на ці обмеження.

Наприклад, у закупівлі UA-2020-06-18-005399-b замовник встановив, що учасник повинен надати підтвердження обсягу доходу в розмірі 100 % від очікуваної вартості у сукупності за останні три роки. Слід зауважити, що очікувана вартість даної закупівлі становила 12 579 387 250,00 грн!
 
Проте АМКУ не визнав дискримінацією умову про обсяг доходу в розмірі 100 % від очікуваної вартості, оскільки вона відповідає вимогам Закону. Водночас АМКУ постановив, що порушенням є вимога про обсяг доходу за останні три роки.
 
У рішенні Колегія зазначила: «Законом передбачено, що замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі. Разом з тим зазначена вище умова тендерної документації не відповідає вимогам частини 3 статті 16 Закону».
 
Схоже рішення щодо обсягу доходу і в закупівлі UA-2020-09-11-002859-a. Замовник встановив вимогу надати учасникам підтвердження обсягу їхнього доходу в розмірі 90 % від очікуваної вартості, яка при цьому становить 2 288 933 035,00 грн.
 
У своєму рішенні Колегія досить чітко зазначила, що «Відповідно до частини 3 статті 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Враховуючи викладене, встановивши наведену умову тендерної документації, замовник не порушив вимогу Закону, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині».

Таким чином, встановлюючи вимоги в тендерній документації щодо способу підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», замовнику рекомендовано зазначати:

  1. документ з переліку фінансової звітності, що надається для підтвердження;
  2. період, за який має бути надана фінансова звітність;
  3. обсяг доходу, що має підтверджувати фінансова звітність учасника у співвідношенні до очікуваної вартості;
  4. умови надання таких документів окремими категоріями учасників, для яких передбачено особливі умови складання фінансової звітності (спрощена звітність, ФОП);
  5. окремі вимоги щодо подання фінансової звітності (наявність відміток, підписів тощо).

Ностанок наведемо приклад:
 
«Учасник повинен надати фінансову звітність, що передбачена для його виду діяльності, яка підтвердить, що обсяг річного доходу (виручки) учасника не менше ніж очікувана вартість предмета закупівлі (або___ % від очікуваної вартості).
 
Юридичні особи подають баланс та звіт про фінансові результати. Фізичні особи та фізичні особи підприємці документи для підтвердження наявності фінансової спроможності не подають.  
 
Звітність подається за останній звітний період, тобто за _____ рік. Новоутворені підприємства подають фінансову звітність за період, що обліковується з дня їх реєстрації відповідно до вимог законодавства.
 
Учасник має підтвердити, що фінансова звітність була прийнята центром збору фінансової звітності і надати квитанцію про перевірку звіту та його приймання (квитанція № 2). Якщо звітність подавалася не через електронний ресурс, то учасник надає відповідний документ чи звітність з відміткою, що підтверджує її прийняття».

 

 

Стаття з журналу «Радник у сфері державних закупівель»

 

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Відміна тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся

Із набранням чинності 19.04.2020 чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) у учасників закупівель з’явилася довгоочікувана можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі. На сьогодні близько 350 торгів на предмет відміни процедури закупівлі оскаржено або в процесі розгляду в Антимонопольному комітеті України, тому в цій статті на прикладі рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) проаналізуємо практику Колегії щодо відміни торгів та  визнання тендеру таким, що не відбувся, у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону визначено дві підстави, коли замовник самостійно відміняє тендер:

  1. за відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
  2. за неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Згідно з частиною 5 статті 32 Закону визначено дві підстави, за якими замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся:

  1. якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили;
  2. скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Визнання тендеру таким, що не відбувся

Рішення № 1153 від 22.01.2021, оголошення № UA-2020-11-26-008580-b, ДК 021:2015:60170000-0: Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм, очікувана вартість 2 020 279,00 грн.

Суть скарги: оскарження визнання тендеру таким, що не відбувся, у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг (пункт 2 частина 5 статті 32 Закону).

Позиція замовника. Замовник обґрунтовує своє рішення наявністю службової записки головного бухгалтера, що відповідно до листа Департаменту фінансів зменшено граничні обсяги видатків на 2021 рік, прогнозовані видатки на перевезення зменшено і склали 1 795 000,00 грн.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Цією ж нормою встановлено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

На підтвердження вищезазначеного замовник надав: рішення про районний у місті бюджет; службові записки; проєкт розрахунку.

Позиція скаржника. На переконання скаржника, встановлення факту зменшення граничних обсягів видатків на 2021 рік може бути лише на підставі затвердженого у встановленому порядку рішення про бюджет. Лист Департаменту фінансів та службова записка головного бухгалтера не є правовою підставою для прийняття рішення, передбаченого пунктом 2 частини 5 статті 32 Закону.

Позиція Колегії. Відповідно до частини 5 статті 32 Закону замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі, зокрема, скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг. Враховуючи викладене, визнати процедуру відкритих торгів такою, що не відбулася.

Відміна тендеру

Рішення № 22805 від 22.01.2021, оголошення № UA-2020-09-24-008921-a, ДК 021:2015:35110000-8: Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання, очікувана вартість 248 000,00 грн.

Суть справи: оскарження відміни торгів у зв’язку зі скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг(!) з причин обмеженого фінансування лікарні, відсутності коштів у 2021 році та пропозиції провести планування закупівлі на наступний 2022 рік. 

Позиція замовника. Замовник обґрунтовує своє рішення отриманим листом від Національної служби здоров’я України. Згідно з листом лікарні буде зменшено фінансування з причини заборони планових госпіталізацій хворих на період дії червоної та помаранчевої зони в період пандемії коронавірусной інфекції COVID-19. Тому тендерним комітетом були відмінені відкриті торги.

Позиція скаржника. 24.09.2020 замовник в електронній системі закупівель опублікував річний план закупівлі на 2020 рік,  джерело фінансування — Державний бюджет України.

А в резолютивній частині протоколу про відміну торгів замовник зазначає про відсутність фінансування у 2021 році, у той час як закупівля проводиться на потреби 2020 року і план закупівлі затверджений на 2020 рік.

Скаржник зазначає, що виділення бюджетних асигнувань, які здійснюються на наступний 2021 рік, мають бути затверджені Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».  Даний Закон (номер 4000, дата реєстрації: 14.09.2020) лише 05.11.2020 пройшов перше читання у Верховній Раді України та на дату подання скарги готується до розгляду в другому читанні.

Позиція Колегії. Замовник не довів та документально не підтвердив правомірність відміни процедури закупівлі з наведених підстав. Замовник неправомірно відмінив тендер з наведених підстав. Орган оскарження вирішив зобов’язати замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. 

Коментар

У першому випадку замовник скористався своїм правом та визнав тендер таким, що не відбувся, визначив правильно підстави, документально обґрунтував  своє рішення. Тому Колегія стала на його бік під час розгляду скарги.

У другому випадку замовник прийняв рішення про відміну закупівлі згідно з частиною 1 статті 32 Закону, обрав підставу з частини 5 статті 32 Закону, заплутався в періодах та датах, а також не надав належного обґрунтування. Тому Колегія ухвалила рішення про неправомірну відміну тендеру.

Що обрати замовнику: відміну торгів чи визнати тендер таким, що не відбувся, відсутність подальшої потреби в закупівлі чи скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг? Головна різниця між відміною торгів та визнанням тендеру таким, що не відбувся, полягає в тому, що приписи частини 1 статті 32 Закону регламентують імперативний обов’язок замовника відмінити торги при наявності передбачених Законом обставин (відсутність подальшої потреби в закупівлі; неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері закупівель, додатково рішення у справі № 902/366/19), у той час як визнати тендер таким, що не відбувся (частина 5 статті 32 Закону: обов’язок замовника).

В останньому випадку замовник може або визнати торги такими, що не відбулися, або укласти договір про закупівлю та укласти додаткову угоду про зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків.

Рекомендації замовникам

Перш за все необхідно чітко визначити для себе, яка подія у вас відбулася. Від цього буде залежати, який спосіб і підставу ви оберете: відміну торгів або визнаєте тендер таким, що не відбувся. Доволі часто замовники ототожнюють ці поняття. Тому запам’ятайте: відміна закупівлі й визнання її такою, що не відбулася, — це різні визначення, і для кожного з них передбачено окремий перелік підстав.

Відміна процедури закупівлі на підставі відсутності подальшої потреби можлива, наприклад, у випадку ліквідації, реорганізації підприємства замовника, перерозподілу коштів на інші закупівлі або зменшення на дану закупівлю бюджетних асигнувань.

Визнання тендеру таким, що не відбувся, у разі скорочення видатків можливе у випадку повного або часткового зменшення бюджетних асигнувань.

І хай який шлях обере замовник, він повинен вчасно подбати про належне документальне  обґрунтування свого рішення. Це можуть бути рішення органів місцевого самоврядування, розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету, службові записки від відповідних служб тощо. У даному випадку «чим більше, тим краще» — це те, що треба. Спочатку обґрунтування, потім протокольне рішення, а вже потім відміна закупівлі або визнання її такою, що не відбулася.

 

За матеріалами журналу "Радник у сфері державних закупівель"

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Довідка про модельний статут

(ФІРМОВИЙ БЛАНК)

 

 

№ _____ від «___» ___________ 20___ року

 

_____________________________(вказати найменування замовника)

 

Довідка

 

___________________________ (вказати найменування учасника) цією довідкою повідомляє, що ___________________________ (вказати назву та реквізити документу, на підставі якого прийнято рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту) діє на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367, (зазначити у разі наявності запису: про що внесено відповідну відмітку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

 

Додаток: ___________________________ (вказати назву та реквізити документу, на підставі якого прийнято рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту, у разі необхідності його надання)

 

__________________ ________________             ___________________

(посада уповноваженої особи на                (підпис та МП (у разі використання)              (ініціали та прізвище)

підписання тендерної пропозиції)

 

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Довідка про застосування та дотримання учасником заходів із захисту довкілля

(ФІРМОВИЙ БЛАНК)

 

 

№ _____ від «___» ___________ 20___ року

 

______________________________ (вказати найменування замовника)

 

Довідка

 

___________________________ (вказати найменування учасника) цією довідокою повідомляє, що у своїй діяльності застосовує заходи із захисту довкілля спрямовані на (обрати необхідний/і варіант/и):

  • дотримання нами вимог природоохоронного законодавства;
  • наявність на наших виробничих потужностях функціонуючої системи екологічного керування згідно з ДСТУ ISO 14001:2015 ( ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування;
  • досягнення в процесі експлуатації (споживання, використання, будівництва чи реконструкції) запропонованого Предмета закупівлі встановлених показників впливів на довкілля;
  • відповідність хімічних речовин та їх сумішей установленим показникам впливів на довкілля за класом і категорією небезпеки згідно із системою ООН щодо класифікації та маркування хімічних речовин і сумішей (СГС, англ.GHS);
  • наявність запропонованого Предмета закупівлі певних екологічних характеристик згідно з ДСТУ ISO 14021;
  • відповідність запропонованого Предмета закупівлі вимогам екологічних стандартів та критеріям оцінювання життєвого циклу згідно з ДСТУ ISO 14024;
  • досягнення показників екологічної результативності згідно з вимогами стандарту «Зелений офіс».

 

 

___________________               ________________             ___________________

(посада уповноваженої особи на               (підпис та МП (у разі використання)                  (ініціали та прізвище)

підписання тендерної пропозиції)

 

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1