Vinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.x

Допорогові закупівлі: порядок здійснення

Користувачі-першопрохідці електронної системи ProZorro (а тим паче новачки, які за власним бажанням, розуміючи невідворотність розпочатих змін, чи за вказівкою або ж рекомендацією згори починають опановувати нововведення) ніяк не складуть зрозумілої для себе «картинки». Не розуміють, що, як і чому їм потрібно робити під час здійснення допорогових закупівель. Тому далі, оминаючи суху юридичну мову, але не відмовляючись від правового механізму, ми заповнимо прогалини у їхніх знаннях, аби допомогти пересічним замовникові та учасникові відстежити «діаграму» допорогових закупівель.

Закон України «Про публічні закупівлі» та допорогові закупівлі

Отже, перше, що необхідно зрозуміти (як замовникам, так і учасникам), — це те, що на даному етапі допорогові закупівлі Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 .12 .2016 № 922-VIII (далі — Закон) не регламентує. Проте при здійсненні таких закупівель замовник керується абзацами четвертим і п’ятим частини 1 статті 2 Закону, частиною 1 статті 3 Закону, статтею 5 Закону, частиною 1 статті 10 Закону, частиною 1 статті 4 Закону: Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини 1 статті 2 Закону).

Коментар: використання електронної системи закупівель під час здійснення  замовником відбору по-стачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт є правом, а не обов’язком замовника. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону (абзац п’ятий частини 1 статті 2 Закону).

Коментар: у випадку, якщо закупівлю товарів, робіт і послуг здійснюють без використання електронної системи закупівель (шляхом укладення прямого договору), за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень у разі закупівлі товарів та послуг, а робіт — 1,5 мільйона гривень для «звичайних» замовників, та якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень і є меншою 1 мільйона гривень у разі закупівлі товарів і  послуг, а робіт — 5 мільйонів гривень для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, то такі замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону. Звертаємо вашу увагу на те, що за умови укладення прямого договору з дотриманням вищевказаних вартісних меж Закон не встановлює обов’язку оприлюднювати в електронній системі будь-які інші документи, окрім звіту про укладені договори. Порядком здійснення допорогових закупівель, затвердженим наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35, замовникові надано можливість оприлюднення скан-копії договору про закупівлю.

Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, установленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про укладені договори — протягом одного дня з дня укладення договору (частина 1 статті 10 Закону).

Коментар: якщо замовник приймає рішення укласти прямий договір, тобто не використовуватиме електронну систему закупівель для відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з подальшим укладенням відповідного договору, то Закон прямо зобов’язує такого замовника оприлюднити звіт про укладені договори — протягом одного дня з дня укладення договору. Тобто замовник може оприлюднити в системі звіт про укладені договори як у день укладення договору, так і наступного дня, після укладення договору. Форму звіту про укладені договори затверджено наказом Міністерства економіч-ного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490. Додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження (частина 1 статті 4 Закону).

Коментар: при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг як з використанням електронної системи закупівель, так і шляхом укладення прямого договору за умови, що вартість предмета закупівлі є меншою  200 тисяч гривень у разі закупівлі товарів і послуг, а робіт — 1,5 мільйона гривень для «звичайних» замовників, та якщо вартість предмета закупівлі є меншою  1 мільйона гривень у разі закупівлі товарів і послуг, а робіт — 5 мільйонів гривень для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, то таку закупівлю вносять до додатка до річного плану закупівель. Законом встановлено обов’язок замовника оприлюднювати додаток до річного плану закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (на даний час веб-порталом Уповноваженого органу є електронна система публічних закупівель — ProZorro) протягом п’яти днів з дня його затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі — Наказ  № 490) затверджено форму річного плану закупівель. Наказом № 490 передбачено, що додаток до річного плану закупівель складають за формою річного плану закупівель, заповнюючи відповідні поля в електронній системі закупівель. Також Наказ № 490 встановлює обов’язок вносити до додатка до річного плану закупівель інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Тобто до додатка до річного плану закупівель вносять інформа-цію про всі закупівлі, котрі планує здійснити замовник, починаючи з очікуваної вартості таких закупівель, яка дорівнює та більше 1 копійки. Незалежно від того, яким чином замовник планує придбати товар (товари), послугу (послуги) чи роботи — укладаючи прямий договір чи використовуючи електронну систему закупівель. Закупівлі здійснюють за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія та ефективність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників;

5) об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням (частина 1 статті 3 Закону).

Коментар: отже, як при використанні електронної системи закупівель з метою конкурентного відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору, так і під час укладення прямого договору замовник щоразу зобов’язаний дотримуватися вищевикладених принципів при здійсненні відповідної закупівлі. Окрім того, усі вищеперелічені принципи наведено в підпункті 6.2 Наказу ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель».

Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усім учасникам до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (стаття 5 Закону).

Коментар: стаття 5 Закону розкриває поняття недискримінації учасників, яке є одним з принципів здій-снення закупівлі при використанні електронної системи закупівель та у випадку укладення прямого договору (без використання електронної системи закупівель).У минулому — державне підприємство «Зовнішторгвидав України», тепер —  державне підприємство «Прозорро» (адміністратор веб-порталу ProZorro). Відповідно до частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 .02 .2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (далі — Постанова № 166, Порядок № 166) адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Мінекономрозвитку (Уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу . Відповідно до частини 12 Постанови № 166 порядок використання електронної системи закупівель задля здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену в частині першій статті 2 Закону, для здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 473 «Про ви-значення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування» (далі — Наказ № 473) веб-порталом Уповноваженого органу в складі електро-нної системи закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему ProZorro, а відповідальним за забез-печення функціонування та наповнення веб-порталу —  державне підприємство «Зовнішторгвидав України». Таким чином, регламент проведення надпорогових закупівель, тобто закупівель, вартісні межі яких визначено абзацами другим і третім частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016  № 922-VIII, закріплено на законодавчому рівні цим же Законом. Проте вищевказаний нормативний документ не регулює механізму здійснення допорогових закупівель та не містить поняття «допорогова закупівля», але сам функціонал електронної системи дає змогу замовникам використовувати її для конкурентного відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону. Беручи до уваги вищевикладену послідовність законодавчих нововведень, на підставі абзацу четвертого частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу двадцять першого пункту 12 Порядку № 166 ДП «Зовнішторгвидав України» розробило і затвердило наказом від 13.04.2016 № 35 «Порядок здійснення допорогових закупівель» (далі — Наказ  № 35, Порядок № 35), в якому міститься алгоритм дій замовників і учасників при проведенні допорогових закупівель в електронній системі закупівель ProZorro. Наказом від 26.07.2016 № 1220 «Про перейменування державного підприємства "Зовнішторгвидав України" та затвердження статуту державного підприємства "Прозорро" Міністерство економічного розвитку і торгівлі України перейменувало ДП «Зовнішторгвидав України» в ДП «Прозорро», зазначивши, що воно є правонаступником майнових прав та обов’язків державного підприємства «Зовнішторгвидав України», і затвердило статут ДП «Прозорро». За статутом метою та предметом діяльності новоутвореного підприємства, яке засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством, є науково-дослідна, консультативна та підприємницька діяльність, спрямована на обслуговування електронної системи публічних закупівель і отримання прибутку внаслідок підприємницької діяльності . Отже, на даний час адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа — державне підприємство «Прозорро», яка визначена відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ProZorro.

Порядок здійснення допорогових закупівель — правила роботи електронної системи закупівель

Запропонований Наказом № 35 механізм проведення допорогових закупівель закладено в електронну систему . Саме на правах адміністратора електронної системи закупівель ДП «Зовнішторгвидав України» (нині — ДП «Прозорро») й розробило Порядок № 35 для користувачів, котрі мають бажання з метою досягнення економії при здійсненні відповідної закупівлі використовувати електронну систему ProZorro відповідно до встановлених Наказом № 35 правил роботи системи . Окрім того, адміністратор системи (відтепер —  ДП «Прозорро») в Наказі № 35 чітко зазначив: Користування системою автоматично означає, що користувачі та оператори ознайомились із Порядком та/або з будь-якими його змінами (доповненнями) (підпункт 1 .6 Наказу № 35) .Коментар: відповідно до Постанови № 166 користувач — це учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи. Відповідно до Постанови № 166 оператор авторизованого електронного майданчика —  це юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку на території України, що володіє таким електронним майданчиком.  Користувач системи зобов’язаний дотримуватися Порядку та діяти в процесі здійснення закупівлі відповідно до регламенту авторизованого електронного майданчика (підпункт 4 .3 .1 Наказу № 35) . Внесення змін (доповнень) до Порядку, включаючи додатки до нього, здійснює адміністратор в односторонньому порядку . Усі зміни (доповнення), внесені до цього Порядку, набувають чинності та є обов’язковими для всіх користувачів з моменту оприлюднення таких змін на веб-порталі Уповноваженого органу (підпункти 3 .1 і 3 .3 Наказу № 35).

Коментар: таким чином, порядок здійснення допорогових закупівель (правила роботи системи) закріплено адміністратором веб-порталу ProZorro в однойменному Наказі № 35, а використання цього документа є обов’язковою умовою проведення допорогових закупівель через електронну систему. Отже, сподіваємося, що в питанні, для чого саме існує Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13 .04 .2016 № 35, ми розібралися .За яких умов використовують Порядок здійснення допорогових закупівель? Вище вже було сказано, що Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 № 922-VIII не регулює механізму здійснення допорогових закупівель та не містить поняття «допорогова закупівля» . Саме в Наказі № 35 наведено даний термін та надано його визначення: Допорогова закупівля — закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону (абзац другий підпункту 1.2 Наказу Коментар: таким чином, згідно з визначенням, наведеним у Наказі № 35, допорогова закупівля — це закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою 200 тисяч гривень у разі закупівлі товарів та послуг, а робіт — 1,5 мільйона гривень для «звичайних» замовників та є меншою 1 мільйона гривень у разі закупівлі товарів та послуг, а робіт — 5 мільйонів гривень для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Звертаємо вашу увагу, що саме визначення терміна «допорогова закупівля» не містить нижніх граничних цінових меж.

Водночас Наказом № 35 визначено найнижчий (граничний) вартісний поріг очікуваної вартості предмета закупівлі, який може встановити замовник аби провести закупівлю із застосуванням електронної системи закупівель: Очікувана вартість закупівлі не може бути меншою 3 000 гривень (абзац третій підпункту 6.4 Наказу № 35).

Коментар: отже, Наказ № 35 встановлює вартісне обмеження очікуваної вартості предмета закупівлі. Щоб здійснити закупівлю з використанням електронної системи закупівель, її очікувана вартість має дорівнювати 3 000 гривень або бути більшою за 3 000 гривень. Окрім цього, використовувати електронну систему ProZorro для конкурентного відбору постачальника можуть інші зацікавлені суб’єкти на добровільних засадах . Таке право надає їм адміністратор електронної системи закупівель.

Суб’єкти, визначені в підпункті 1 .2 цього Порядку, які не є замовниками в розумінні Закону, можуть використовувати систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, а також оприлюднення звітів відповідно до Господарського кодексу України незалежно від суми закупівлі (підпункт 1 .9 Наказу № 35).Таким чином, замовникові передусім необхідно зрозуміти, що всі закупівлі поділяють на дві великі частини —  допорогові та надпорогові закупівлі . Ключова різниця в тому, що допорогові не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі», їх проводять за доволі гнучкими правилами . Замовник сам визначає, який перелік документів учасники мають надати для участі в торгах . Але і в першому, і в другому випадках є фіксовані строки на запитання, подання пропозицій і оскарження, тож для успішного проведення закупівлі важливо виконувати все вчасно.

У чому відмінність між Порядком здійснення допорогових закупівель, затвердженим наказом  ДП «Зовнішторгвидав України», та Порядком здійснення допорогових закупівель,  затвердженим внутрішнім розпорядчим документом організації?

Замовники та учасники часто не зовсім розуміють, для чого та як застосовувати Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13 .04 .2016 № 35 (із цим ми розібралися вище та в статтях у попередніх випусках нашого журналу), та чи є відмінність між Порядком здійснення допорогових закупівель, затвердженим наказом колишнього ДП «Зовнішторгвидав України», а нині — ДП «Прозорро», та порядками, положеннями чи рекомендаціями щодо здійснення допорогових закупівель, які діють в організаціях замовників .Вони є внутрішніми розпорядчими документами замовника . Тому варто розмежовувати Порядок здійснення допорогових закупівель, розроблений для функціонування системи, яким адміністратор (ДП «Прозорро») зобов’язався забезпечити замовникові можливість проведення допорогових закупівель, зобов’язавши користувача дотримуватися Порядку № 35 та діяти в процесі здійснення закупівлі відповідно до регламенту авторизованого електронного майданчика, та внутрішні розпорядчі документи замовника . Також адміністратор цим Порядком здійснення допорогових закупівель закріпив за собою можливість внесення змін до нього в односторонньому порядку (про що йшлося вище в даній статті) . Тобто якщо ДП «Прозорро» вирішить змінити регламент, удосконалити чи запропонувати інший функціонал, то користувачам (замовникам, учасникам, тим, хто здійснює закупівлю через електронну систему на добровільних засадах) доведеться прийняти відповідні зміни та використовувати їх у роботі .Часто в замовників виникає питання щодо того, чи можуть вони вносити зміни до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13 .04 .2016 № 35 . Ні, вони цього робити не можуть, і вище пояснено чому . Натомість за бажання для врегулювання своєї закупівель в електронній системі закупівель замовник може розробити та затвердити свій власний внутрішній документ (наприклад «Положення про здійснення допорогових закупівель», «Порядок проведення допорогових закупівель» тощо) і затвердити його наказом керівника організації . На даному етапі нормотворчих процесів у нашій країні такі дії замовника є його правом, а не обов’язком. Водночас замовника може зобов’язати розробити локальне положення про порядок проведення торгів через електронні системи його орган управління . Деякі замовники вже розробили та використовують чи розробляють таке положення відповідно до розпорядження їхнього органу управління/головного розпорядника коштів. Наприклад, будь-яке міністерство може видати наказ про порядок застосування системи електронних закупівель, яким може рекомендувати або зобов’язати всіх керівників установ, організацій, які входять до сфери управління такого міністерства, розробити положення та проводити допорогові електронні закупівлі через електронні системи. Міська рада може затвердити своє Положення/Порядок про здійснення допорогових закупівель, які проводять виконавчі органи міської ради, що є самостійними юридичними особами, комунальні підприємства, засновниками яких є така міська рада, та бюджетні установи, організації, які фінансуються за рахунок коштів міського бюджету . В інших випадках замовник має право самостійно вирішувати, чи затверджувати йому таке Положення/Порядок/Регламент у своїй організації . За таких обставин виникає питання: якщо не обов’язково, тоді навіщо взагалі щось робити? Дійсно, у службових осіб замовника [які (за старою схемою) виконують свої прямі службові обов’язки, передбачені посадовою інструкцією] позапланові доручення керівництва, завдання нормалізувати роботу установи.

Окрім цього, такі дії дадуть змогу самим працівникам удосконалити для себе механізм застосування допорогової закупівлі . Наприклад, у даному внутрішньому розпорядчому документі замовник може/має право, але не зобов’язаний залежно від власних потреб/специфіки на свій розсуд зафіксувати: • вартісні межі очікуваної вартості предмета закупівлі, за яких він здійснюватиме відповідну допорогову закупівлю з використанням електронної системи закупівель та за яких здійснюватиме таку закупівлю в результаті укладення прямого договору без застосування електронної системи для відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт;• визначити види товару (товарів), послуги (послуг) та робіт, потребу в яких для організації забезпечують виключно в результаті укладення прямого договору;• конкретизувати термін проведення періоду кваліфікації учасника з урахуванням термінів, передбачених пунктами 9.4 і 9.5 Наказу № 35, а саме: замовник зобов’язаний завершити закупівлю підписанням договору або відміною закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій, адже самим Наказом:

  • передбачити можливість укладення прямого договору, якщо було двічі відмінено допорогову процедуру через відсутність учасників;
  • зазначити, яким чином замовник відображатиме технічні, якісні вимоги до предмета закупівлі тощо (можливо, це буде документація допорогової закупівлі, загальна специфікація чи цей документ матиме іншу назву);
  • зазначити, що під час проведення допорогової закупівлі з використанням електронної системи закупівель замовник одночасно з оголошенням розміщує документацію допорогової закупівлі, проект договору;
  • конкретизувати терміни уточнень, подання пропозицій учасниками, терміни укладення договору про закупівлю;
  • дозволити учасникам дозавантажувати в систему документи, яких не вистачає, вже після проведення аукціону, обмеживши таку можливість часовими проміжками;
  • встановити для переможця обов’язок надати документи, які він подав у систему в складі пропозиції, також у паперовому вигляді;
  • встановити перелік документів, які надає лише переможець закупівлі .Ми запропонували вашій увазі лише приклади положень, які можна зафіксувати в регламенті використання електронної системи закупівель при здійсненні допорогової закупівлі, затвердженому розпорядчим документом.

Ми вже розповіли в даній публікації, що питання проведення допорогових закупівель не регламентовано Законом України «Про публічні закупівлі» . Тому замовників і учасників турбує ступінь відповідальності при здійсненні таких закупівель . Ось що із цього приводу містять положення Наказу № 35: у разі невиконання або неналежного виконання цього Порядку оператор, адміністратор і користувач системи несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (підпункт 4 .9 Наказу № 35). Наказ ДП «Зовнішторгвидав України» № 35 є локальним актом згаданого державного підприємства, а не нормативно-правовим актом, тому встановлення ступеня відповідальності не входить до компетенції державного підприємства . Відповідальність за порушення Порядку здійснення допорогової закупівлі для користувачів електронної системи закупівель може настати лише в тому випадку, якщо таку відповідальність закріплено на законодавчому рівні . Проте використання цього документа є обов’язковою умовою здійснення закупівель через електронну систему закупівель . На даному етапі впровадження електронної системи закупівель при здійсненні допорогової закупівлі йдеться про настання адміністративної відповідальності за ст. 16414 КУпАП за недотримання посадовою особою (уповноваженою особою) замовника порядку оприлюднення документів у сфері публічних закупівель, тобто за порушення строку оприлюднення документів за допороговими закупівлями, а саме додатка до річного плану закупівель, звіту про укладені договори, за оприлюднення цих документів не за встановленою формою або взагалі за їх неоприлюднення.

Ірина Антонова,

спеціаліст у сфері публічних (державних) закупівель

Журнал «Радник в сфері  державних закупівель»

 

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити


Якщо ваше питання не може очікувати – звертайтесь:
(044) 232-86-42, (093) 465-97-79, (095) 531-63-80, e-mail office@salex-lcc.com.ua
  • 1_sk
  • arma_logo
  • avenir-corporatio
  • baltia_druk
  • bank_kipru
  • cul
  • financial-initiative
  • fininiciativa
  • indar
  • infoton
  • interagro
  • konica-minolta
  • kt-logo
  • lavina
  • marketukraine
  • megapolis
  • mostobud
  • nextrealty
  • slavutich
  • tc-contact
  • tk
  • ua-news
  • ukr-exim-bank
  • vels-organic
  • venbest